Вірші про дітей і світ дитинсва

Обіцяв сестричці сома. Володимир Ладижець

В мене вудки, як у тата,Довгі, довгі та міцні!Можна сома підсікатиНа самісінькому дні. Тільки сом таке ледащо —Не клює та не клює!Ось лина впіймаю краще,Бо й нажива добра є… Покладу линка в корзину,Та й на цім розмова вся!Не клює…Та що линина?!От зловлю я карася! А до кінчика гачкаПричеплю я черв’ячка.Не впіймається карась,—Клюне окунь або в’язь,—Є …

Обіцяв сестричці сома. Володимир Ладижець Докладніше »

У саду під старим дубом. Володимир Ладижець

Ми в саду під сірим грабомСнігову зліпили бабу.З дому моркву я приніс,—Вийшов добрий бабі ніс! І як тільки стали в колюБабі танець станцювати,Загукав до нас Микола:— Йдіть до хати,Кличе мати! —Обігрілись, попоїли,Та й до саду, знов до діла. Тільки хто ж це тут ходив,Бабі носа відкусив?Ми туди,Ми сюди,—У снігу чиїсь сліди. — Може, заєць?— Ні, …

У саду під старим дубом. Володимир Ладижець Докладніше »

Дідусева біда. Володимир Ладижець

— Ой, дідусю,Чом це в тебеБіла борода?— То зі мною,Люба внучко,Трапилась біда.Я в обід якогось дняЗа столом крутився,Перекинув там горняИ молоком облився.

Мій тато. Володимир Ладижець

Я так ранесенько устав,А вже татуся не застав.Баба каже: Тепло стало.Роботи в полі вже чимало. А в тебе, хлопчику мій, татоНе хто-небудь — механізатор!Прийде аж ввечері із поля,Щось принесе малому Колі: Від зайчика — смачну цілушку,Від їжака — солодку грушку.Ти тільки будь мені слухняним,Поспи хоч трохи, бо ще рано. Татусь у тебе працьовитий,Йому і ніколи …

Мій тато. Володимир Ладижець Докладніше »

Кептарик. Володимир Ладижець

Шию братові кептарик,Шовком вишиваю.Старший братик мій — дударикДуже гарно грає. Ой сопілко калинова!Доки день погасне,Буде братику обноваЯк те сонце, красна. Вишивайся, мій кептарик,Візерунком очі радуй.Старший братик мій — дударикЩе й найкращий виноградар. Ой сопілко калинова!Доки день погасне,Буде братику обнова,Як те сонце, красна. Одягнеться мій дударик,Хай пишається, гордиться,—В кого є такий кептарикІ така сестриця? Ой сопілко …

Кептарик. Володимир Ладижець Докладніше »

Беріжок, моріжок. Володимир Ладижець

Бережком,Моріжком,Де червоні лози,По росиціНа травицюПожену я кози. Козенята туп-туп-туп,Що там шепче тихо дуб?Може, казочку якусь?Я до нього притулюсь,На дупло наставлю вухо,Буду казочку ту слухать… Жив дідокЗ ноготок,Борода із клоччя,Ноги й рукиЗ дуба й бука,Ще й з квасолі очі. Хоч страшний, а не боюсь,Хай приходить той дідусь!Я борідку розчешу,Потім діда попрошу:Хай ціпок мені змайструє,Той, що кізок …

Беріжок, моріжок. Володимир Ладижець Докладніше »

В майстерні. Володимир Ладижець

Прийшов онук в майстерню діда.Приніс кулешу й пиріжкиІ каже дідуЗа обідом:— Візьміть мене в помічники.Мені б рубанокІ фуганок,У руки пилку й долото!Зроблю я півника на ґанок,Що задивується хоч хто!Приб’ю я лиштви під карнизом —Для мене діло це просте!А під вікном на дошці знизуЗроблю мереживо густе.—І відповів дідусь хлопчині:— Бери усе моє начиння,А я вже збоку …

В майстерні. Володимир Ладижець Докладніше »

Лю-лі, лю-лі. Володимир Ладижець

Лю-лі, лю-лі, спи, сестричко!Я ж і сам ще невеличкий.Вже втомився колисатиІ пісень тобі співати.Задрімала навіть киця,А тобі усе не спиться…В мене ж є іще робота:Треба глечик зняти з плота,Каченятам дать водички…Лю-лі, лю-лі, спи, сестричко!

Дубочки. Володимир Ладижець

Ми з Іванком у садочкуПосадили по дубочку.Цілий день роботу маєм,—Все по черзі поливаєм,Потім прутиком зміряємЩогодини по разочку:Хто з нас швидше підростає,Ми з ІванкомЧи дубочки?

Хмаринки мчать, мов білі коні… Володимир Ладижець

Хмаринки мчать, мов білі коні,Ген, ген у полонини.Ми вслід їм плескаєм в долоні,—Бо то ж весна вже лине!
У небесах співці крилаті
Вже дзвонять в цимбалята.
Ну, як же нам сидіти в хаті,
Коли у полі свято! Ген перший трактор під горою…Та це ж татусь на ньому!Біжу назустріч борозною,Несу пиріг із дому. На рушничку подам врочисто:— Сама спекла я …

Хмаринки мчать, мов білі коні… Володимир Ладижець Докладніше »

На полонину. Володимир Ладижець

Все на горуПлаєм,Де ростуть густі ялини,Я й ПрокопикПоспішаємДо отар на полонину. Там дідусь овечим сиром,Ягідьми нас почастує.Потім ми візьмем сокиру,Дров для ватри приготуєм,Щоб всю ніч палахкотіла,Щоб лились казкиСтрумками,Як ходив тутДовбуш смілий,Бився в горах із панами.А над нами будуть зорі,Як оті весняні квіти,Будуть пралісиУ зворахТаємниче шепотіти.Буде груди лоскотатиМедовий запах сіна…Ой і добре жПодріматиУ дідуся на колінах!

Ми на місяць летимо. Грицько Бойко

Ось послухайте, будь ласка,— Ми про себе склали казку, Як літали в космос — я І мала сестра моя, Як татусь купив чудову Нам ракету іграшкову, Я сідаю за кермо: Ми на Місяць летимо! Все за вікнами незвичне: Простір стелиться космічний, Оглядаєм крізь шибки Небо, сонце і зірки. Вже земля така маленька — Голубенька-голубенька, Аж …

Ми на місяць летимо. Грицько Бойко Докладніше »

Помічниця. Олександр Пархоменко

Поглядаю, поглядаюУ вікно частенько,Дожидаю, дожидаюІз роботи неньку.І на кухні, і в світлиціПідмела, прибрала,І водиці із криниціДва відра набрала.І посуду перемила —Буде рада ненька.Прийде — скаже:— Ти стомилась,Відпочинь, рідненька.

Марічка. Степан Олійник

Від криниці до городуНіс Павлуша в відрах воду.А за ним аж із ворітВистрибом Марічка вслід. — А чого це ти, Павлушо,В ямку воду ллєш під грушу?Зацікавилась мала.— А для того, щоб росла! Вранці глянула Марічка,Чи у діжці є водичкаІ чи мами тут нема,Й поливать давай сама. Набирає воду з діжкиЙ вилива собі на ніжкиНе один …

Марічка. Степан Олійник Докладніше »

Ледар-брехунець. Степан Олійник

Просить матуся Миколу:— Синку, внеси мені дров!..—Ледар скрививсь і про школуМамі нагадує знов: — В мене уроків багато,Сила задач і письма…—З п’ятого поверху матиЙде до сарая сама. Дров узяла вона в’язку,Йде, спочива що ні крок:Робить синочкові ласку,Хай тільки вчиться синок. Вийшла, звалила додолуВ’язку важкеньку сама.Зве на хвилинку Миколу —Дома Миколи… нема. Раз погукала і вдруге.Де …

Ледар-брехунець. Степан Олійник Докладніше »

Як малий Федько бився з великим цапом. Степан Олійник

Хоч було Федькові страшно —Подолав він переляк.Бивсь хоробро і відважно!Ну, а трапилось це так: Порішили учні в школі,Роботящі вчителіПосадить стрункі тополіУ Федьковому селі. В день весняний вулицямиДіти саджанці неслиІ садили їх рядами,Щоб росли вони й росли. Той копав ямки глибокі,Той ніс воду у відрі…А малий… дивився збоку,Як старались школярі. …Відтоді Федько щодниниНа ляльковому коніОглядав ті …

Як малий Федько бився з великим цапом. Степан Олійник Докладніше »

Камінь. Ігор Калинець

Камінь. Ігор Калинець

Поверталася річка з гірі думала,що рожеву рибкунесе.А то не рибка,а плескатий камінчик.Розсердилася річка —і жбурнула його на берег.Який гарний плесканчик,—зраділа дівчинкаі в садку його посадила.— Рости, камінчику,великий,я тебе поливатиму.Росте камінчик без коріння —виріс рожевим каменем.Тепер він як скеля.Та серце м’яке маєі маленьку дівчинкулюбить.

Невгамовна дітвора. Ірина Шушняк-Федоришин

На зупинці безупинно,наче ті курчата,Із автобуса виходятькрикунці-малята:галас, лемент, сміх і захват –є на це причини!В зоопарк ідуть малята,ще й на уродини.Народились там біленькіславні тигренята…Подивитись на маленьких,сфотографувати мріють дітки.ВиховательЛедь знаходить силивтихомирити малечу,як вітри, стокрилу…«Раз-дав-три…», –не зводить погляд.Закликає палко:«Любі дітки,не злякаймозвірів зоопарку!»

На екскурсію. Олександр Олесь

Завтра, завтра підем в поле,В школі кинемо книжки,Цілий день ми проспіваєм,Як співають там пташки. І ромену і волошокПовні поли нарвемо,На межі з квіток пахучихМи віночки сплетемо. У лісах, лісах зеленихМи спочинемо гуртомПід столітньою вербою,Що схилилась над струмком. Скільки ми нового взнаєм,Скільки ми угледим див!Заспіваєм, защебечемСеред лісу, серед нив. Защебечем, заспіваєм,Як співають там пташки…Завтра, завтра підем …

На екскурсію. Олександр Олесь Докладніше »

Два хлопчики. Олександр Олесь

Два хлопчики на ставочкуЛовлять рибку в холодочку,Золотеньку і срібненьку,І велику і маленьку. Прийшла мати рибку взяти,На вечерю їх позвати,А хлопчики і не чують.На рибоньку все чатують. І з кошиком пішла матиВечеряти готувати,Варить юшечку з линами,Вихваляється синами. Прийшли хлопці, мовчки сіли,Ось юшечки попоїлиІ на возі лягли спати,Щоб з сонечком разом встати. Щоб знов піти до ставочкаЛовить …

Два хлопчики. Олександр Олесь Докладніше »

Вірші про крадіжку, злодіїв

Ґава. Грицько Бойко Кіт облизується ласо:Ґава в дзьобі держить м’ясо.Ось поклала біля себе,А коту того і треба.Подивилась ґава вбік —Кіт за м’ясо та й утік.А малятам смішно стало:-Ґава ґаву упіймала! Пилипок. Грицько Бойко Груш, що висять в холодку,Наче на принаду,Захотілось ПилипкуЗ колгоспного саду.Три години стежив вінЗ лопухів за дідом,Доки сторож у куріньПіде за обідом.Та дідусь …

Вірші про крадіжку, злодіїв Докладніше »

Вірші про охайних і про грязнуль

Киця прокидається. Андрій М'ястківський

Веселі віршики Грицька Бойка про справжніх бруднуль – грязнуль і про тих, хто любить вмиватись, підтримує особисту гігієну. Груня-красуня. Грицько Бойко Гості хвалять: – Ваша Груня – То справжнісінька Красуня! Ну, а Груня Підхопилась: – Не дивуйтесь, – Це ж я вмилась! Жабенятко забруднилось. Грицько Бойко Жабенятко забруднилось, Забруднилось — не помилось. — Жабенятко, так негоже! …

Вірші про охайних і про грязнуль Докладніше »

У зеленому садочку. Валентина Чорна (збірник віршів)

Покопала, посіяла Покопала,ПосіялаЩе й заволочила! Поливала,Доглядала—Урожай ростила. І кругленьку,ЧервоненькуРедиску хорошу Кожен ранокНа сніданокЯ у дім приношу. Є у нас теличка Є у нас теличкаБура, невеличка,Збоку білі плями,Як в корівки-мами.Я теличку нашуПожену на пашу,Бо для неї їжа —Це травичка свіжа.Я їй із криниціПринесу водиці:Пий, моя маленька,Та рости швиденько! Хто це з лісу іде? Ой, туп-туп-тупДрібно ніжками.Хто …

У зеленому садочку. Валентина Чорна (збірник віршів) Докладніше »

Про Сергійка-нежалійка та клоуна Бобу. Павло Глазовий

Про Сергійка-нежалійка та клоуна Бобу. Павло Глазовий

Для молодшого шкільного вікуПавло Глазовий У маленького СергійкаЄ для іграшок куток.Там зібралося чималоРозмальованих цяцьок. Там лежать свисток і дзвоник,Черепаха, зайчик, коник,Кран підйомний і тягач,Самоскид, літак і м’яч. Раз увечері Сергійко перед сномСильно стукнув черепаху молотком.Далі взяв коня за хвостика та — смик!Потім кинув на ведмедя грузовик… І сказав Сергійків тато:— Так не можна пустувати.Нехороший, синку, …

Про Сергійка-нежалійка та клоуна Бобу. Павло Глазовий Докладніше »

Вірші про забіяк

Буйні предки. Павло Глазовий Вдарив батько спересердя хлопчика малого.Той поплакав, переплакав та й питає в нього:— Тебе, татку, бив твій татко?— Бив, та ще й немало.— Ну, а татка твого били?— Теж перепадало. — І сказало хлопченятко, заломивши ручки:— Тепер ясно, звідки в тебе хуліганські штучки. * * * Джерело: Павло Глазовий. “Сміхологія” — Київ, …

Вірші про забіяк Докладніше »

Стоїть новий будинок. Тамара Коломієць

Я по вулиці іду,Я співаю на ходу,І підспівують дереваЗа парканом у саду.І вусатий садівник,Що вставати рано звик,Щось веселе замугикав,Поливаючи квітник.Підмугикує вода,На листочках осіда,А проміння у краплинахСвітлу райдугу гойда.Я по вулиці іду,Я співаю на ходу,І усе-усе довколаВторить пісні до ладу.Стоїть новий будинок.До нього – сто стежинок.А в ньому – сто доріжок.Там тупця двісті ніжок.Там сотня голосочків,Дзвінкіших …

Стоїть новий будинок. Тамара Коломієць Докладніше »

Вірші про дитячі малюнки, творчість.

Він образився дарма

Він образився дарма. Євген Бандуренко Вбіг з альбомом нерозлучнимВова в батьків кабінет:— Ось поглянь, — гукнув він гучно,Змалював я твій портрет! Тато глянув; — Що ж, чудово!Тільки що це за дива?Чом, скажи, у мене, Вово,Зеленаста голова? Посміхнулись очі хитрі:— Ти образився дарма!Що поробиш — на палітріфарби лисої нема!. Зелений гребінець. Петро Ребро Ми півника малюємо.Стоїть …

Вірші про дитячі малюнки, творчість. Докладніше »

Вірші про страх, про боягузів і сміливців

Кожна людина чогось боїться. Хтось боїться павуків, хтось мишок, хтось тіней у темряві. Дорослі бояться за своїх діток. Тварин теж бояться. Страх у них викликають ті, хто може позбавити їх життя, забрати домівку, або ж той, хто більший і сильніший.  Зі страхом потрібно боротись, його слід перемагати. Збірник віршів про сміливих, відважних, хто вміє побороти …

Вірші про страх, про боягузів і сміливців Докладніше »

Вірші про дитячі ігри та іграшки

Збірник віршів Тамари Коломієцб Ілюстрація до вірша "Коники" Юркевич Тетяни

Збірник віршів Тамари Коломієць про дитячі ігри та іграшки: “Візьму вербову гілочку”, “Вітрячок”, “Корінець” ті ін. Вірші Грицька Бойка, Наталі Забіли та інших авторів про ігри для дітей.  Візьму вербову гілочку. Тамара Коломієць Візьму вербову гілочку, А в ній проріжу дірочку, Довкола кору обіб’ю – Сюрчка веселого зроблю. Легеньку горошину Всередину укину. Сюрчатиму ходитиму, Всіх …

Вірші про дитячі ігри та іграшки Докладніше »