Джмелик і Метелик. Юлія Еней

Прилетів малий Метелик, А у нього друг є Джмелик. І удвох вони літають – З квіточок пилок збирають! Ось потрапив в сіть Метелик Павукову…  Де ж той Джмелик? “Друже, порятуй! – кричить, – Дорога є кожна мить!” Поспішив до нього Джмелик: “Ось і я, малий Метелик! Зараз я тебе врятую – Павукову сіть зруйную!” Знов … Читати далі

Бджоли гудуть про врожай. Ната Гончаренко

Бджоли гудуть про врожай В краю моїм світанковім, Скоро зійде молочай В маку квітках пурпурових. Благословенна земля Щедрі врожаї дарує. Тисячолітня рілля Подихом щастя парує. Матері-неньці вклонюсь Знов за надію весняну. Вербою вниз прихилюсь, Струнко берізкою встану. Доли мої і поля, Рідні річки і озера, Щедра батьківська земля – Це Україна безсмертна.

Бджілка і зозуля. Олесь Олександр

“Бджілко! — крикнула зозуля,Сядь, спочинь зо мною. Любо, мило спочивати В холодку весною!Будем звідси ми дивитись, Як земля радіє, Як горить і сяє сонце, Як садок біліє. Будем слухати з тобою, Як степи співають, Як шумлять широкі ріки, Як вітри гуляють”. “Ой зозуленько ледача,— Бджілка одказала.— Чи не гріх тобі казати, Щоб і я гуляла?! … Читати далі

Садочок. Жарко Яків

Гарно   в   нашому   садочку: І дерева, і квітки — Чорнобривці та барвінок, Ружа, м’ята, нагідки! Яснокрилі робітниці — Бджілки    навкруги    гудуть, Мед    солодкий    та    пахучий Нам у вулики несуть. Я по стежці походжаю, Любо на усе дивлюсь І у книжечку маленьку Заглядаю, бо вже вчусь.

Джмелі. Грицько Бойко

От що в лісі навесні Друг розказував мені: — Там, де сосни і дуби, Літом я збирав гриби. Враз великі і малі Позліталися джмелі. Я давив джмелів руками. Я топтав джмелів ногами!.. Він спинився… і мовчить: «Що воно таке дзижчить?» Страх у нього у очах. Ну, а сам — уже в кущах… Підійшов я до … Читати далі

Джміль. Іван Драч

Ще вчора джміль гудів — сьогодні вже нема, Застиг від холоду, ледь лапками він меле, Крилята задубілі не здійма І тихо й тоскно дивиться на мене. Беру його із затінку, кладу На щире сонце — в затишок осоння. Джмелями літаки собі гудуть, І джміль до них гуде собі спросоння.

Уклоніться квіточці. Олександр Богемський

Синьоокий ранок Грає на сопілку, Бджоленят в дорогу Наставляє бджілка: – Де б ви не літали, Чи в саду, чи в лузі, уклоніться кожній Квіточці в окрузі. А ще побажайте Красного їм літа – І багато меду Подарують квіти.

Бджілка-трудівниця. Зінаїда Грієва

Бджілка-трудівниця – Турботлива мати, В садок полетіла Нектару набрати. Летіла, стомилася, Крилечка тремтять, І ніженьки згинаються, Й оченьки болять. Знесилена сіла а яблуні цвіт. Ледь-ледь відпочила І знову в політ. Їй треба додому Скоріше летіти, Бо вдома чекають Гостинчика діти.

Джміль. Андрій М’ястківський

— Дж-ж-ж -ж… — Хто ти? Звідкіль? — Я з лісу, я джміль… — А який мохнатий, чорний, як рілля! — Хіба ти не бачила досі джмеля? — Дж-ж-ж — біля яблуньки, Дж-ж-ж-ж — понад хміль… От тобі й джміль!

Польові дзвіночки. Ліна Костенко

Піднімає джміль фіранку. Каже: – Доброго вам ранку! Як вам, бджілко, почувалось? Чи дощу не почувалось? Виглядає бджілка з хатки: – У дзвіночку добре спатки. Цей дзвіночок – як намет. Тільки дощ – як кулемет.

Початок медоносу. Степан Жупанин

Медонос весняний Розпочався нині. І гудуть невпинно Вулики бджолині. А дідусь між ними Ходить на світанку, Слухає, як бджоли Дзумкають веснянку. Бджоли дідусеві Бороду обсіли, Думали: то перший Цвіт весняний білий.

Прилетіла бджілка. Грицько Бойко

Прилетіла бджілка, Бджілка-срібнокрилка, Сіла на травиці, Склала свої крильця. – Де була, хороша? Може важка ноша? Може притомилась, Чи з дороги збилась? – Я й не натомилась. З дороги не збилась, – Сіла на травинку, П’ю смачну росинку.

Бджілка. Загадка-вірш. Катерина Перелісна

Хоч і не пташка, Крилечка має, Поміж квітками В полі літає, Збере пилочок – І шусть у дірку! Збудує з того Нову комірку. Солодкі соки Приносить з квітів, А з того буде Для вас мед, діти.

Бджілка. Грицько Бойко

Чого це над квітками Схилилась дітвора? — Малим цікаво знати, Як бджілка мед збира. А бджілка все кружляє, Неначе каже нам: — Жу-жу, жу-жу, малята, Я меду не віддам! І забавляться з вами Не маю я часу — Солодку краплю меду У вулик понесу!

Літній ранок. Микола Вінграновський

Джмелі спросоння — буц лобами, Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями Дзвінки-дзвіночки лісові. Повільне сонце на тумані До проса виплило з води, Де на пташинім щебетанні Послався малиновий дим. Лиш сонях спав, хоча й не мусив… І ось за те, аби він знав, Важкий ячмінь медовим вусом Бджолу за лапку лоскотав. У картузах … Читати далі

Літо. Тамара Коломієць

— Липа, липа зацвіла! — Засурмила всім бджола.— Гей, злітайтеся, подруги, У гайок на край села. Там уже не видно віт, А лише пахучий цвіт. Наберем багато меду. Вирушаймо ж у політ! — Бджоли з пасіки летять, Липі крону золотять. І здається, що у липи Віти струнами бринять.