Купаюсь у травах пахучих… Степан Будний

Купаюсь у травах пахучих, збиваю ранкову росу. Свою Україну співучу У серці юнацьким несу. Де гнеться червона калина I бродять вервечки беріз, Я слухав пісні голубині, На вітрі весняному ріс. I бились прибої пшениці У стріхову хату мою, А силу я пив із криниці, Що небом синіла в гаю. Узяв я пісенную вдачу В полів … Читати далі

Мить сокровенна. Валерій Бойченко

Якось засяють шляхи золоті За небокраї, в безмежні долини. В душу впаде, наче вперше в житті: Ти народився на Україні! Аж задихнеться душа молода Комір тужавий рвонеш в нетерпінні. Груди наповнить польоту жада: Ти народився на Україні. На небесах, де з води та з роси Скіфські вітриша, тугі та полинні, Гостро напишуть козацькі списи: Ти … Читати далі

До України. Андрій Бобенко

Моя сердешна Україна, Тебе й свої не пізнають, Ти засохла, як билина, І буйні вітри тебе б’ють… Пропала вся твоя оздоба, Змарніла вся твоя краса, І, мов з великої хвороби, Посіклась русая коса; І рожі ті позасихали, Що грали в тебе на устах, І щоки мов позападали, Погасити огонь в ясних очах… Неначе труп коло … Читати далі

Віктор Баранов. До українців

Я запитую в себе, питаю у вас, у людей, Я питаю в книжок, роззираюсь на кожній сторінці: Де той рік, де той місяць, той проклятий тиждень і день, Коли ми, українці, забули, що ми – українці? І що в нас є душа, повна власних чеснот і щедрот, І що є у нас дума, яка ще … Читати далі

Гомоніли люде… Христя Алчевська

Гомоніли люди: «Та що з того буде?!» Гомоніли люди: «Ми вже омертвіли!» Гомоніли люди: «По степах широких Вже не встати — спати Нашій Україні!..» А Вкраїни доля З них усіх сміється, В небесах високих Горличкою в’ється…

Де найкраще місце на землі. Дмитро Павличко

Де найкраще місце на землі. Дмитро Павличко

Де зелені хмари яворів Заступили неба синій став, На стежині сонце я зустрів, Привітав його і запитав: — Всі народи бачиш ти з висот, Всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де ж найкраще місце на землі? Сонце усміхнулося здаля: — Правда, все я бачу з висоти. Всі народи рівні. А … Читати далі

Я маю свій рай. Наталія Любиченко

Веселка смакує водою з Дніпра, Минулим духмяниться  Дівич-гора, Волошку лоскочуть міцні колоски, А бджілка медує стрункі сокорки. Усміхнене сонечко палить біду. Омріяним кроком дитинства іду. У рідному краї я маю свій рай, Зову до Всевишнього: «О — бе — рі — гай!!!»

Тільки б… Сергій Рачинець

Бачу, як тішиться небо Лебедя білим крилом… Більше нічого не треба, Тільки б спокійно було. Тільки б у лузі калина Думала думу свою, Тільки б «курли» журавлине Чути у ріднім краю. Тільки б жила моя мова — Та, що із маминих вуст, Вогником Божого слова Грів мою душу Ісус. Тільки б врожаїлась нива, Чулася Богу … Читати далі

Рідна мова. Григорій Вієру

Сонячний вінок, роду нашого основа, Чистої роси ковток – Слово! Завжди всяк тобою дише, Мово – святосте моя, І листи нащадкам пише, Мово – вічносте моя! Хори солов’їв, Звуки слів – живі оркестри, Дойни ніжності – твоєї Сестри! Тихе слово нареченій – Мово – святосте моя, Материнський дар пісенний – Мово – вічносте моя! Ти … Читати далі

Любий край. Григорій Вієру

Любий край. Григорій Вієру

Пісня-гра Місяцю травню, зелен розмаю, Ти цвіти нам i цвіти. Любий мій краю, рідний мій краю. Будь завжди зі мною ти! – Я — весна квітуча! — Ми — земля родюча! Затанцюєм, заспіваєм, Нашу землю заквітчаєм!   Літо ласкаве, літо нагріте В полі колосом шумить. Краю завітний, краю привітний, Над тобою cпів летить! – Я … Читати далі

Моя мова. Галина Кирпа

Мова моя — мов дівчинка у віночку, йде полем, іде лугом, терновими стежками йде. Мова моя — мов ластівка, летить горою, летить долом, провіщає мені ясен-день. Мова моя — немов Берегиня, що на кожне своє дитятко дихає і тремтить. Мова моя — БУЛА! БУДЕ! А нині я терни в стежках визбирую, щоб їй було легше … Читати далі

Вишиванка. Микола Сингаївський

Вірш про дитячі приготування до матусиних свят – 8 Березня, День матері – від Миколи Сингаївського. Вишиванка. Микола Сингаївський Ми своїми вправними руками Вишивали рушничок для мами, Щоб на свято маму привітати, Нашу радість їй подарувати. Є на ньому півники святкові, Є на ньому квіти малинові, Щоб на свято маму привітати, Нашу радість їй подарувати. Синя … Читати далі

Вірші про мову. Дмитро Білоус

Найдорожче. Дмитро Білоус Синів і дочок багатьох народів я зустрічав, які перетинали гірські й морські кордони і на подив багато бачили, багато знали. Я їх питав із щирою душею: — Яку ви любите найбільше мову? — І всі відповідали: — Ту, що нею співала рідна мати колискову.   Вічно жива (уривок). Дмитро Білоус А мова … Читати далі

Ні, ти не знаєш добре України … Петро Ребро

Ні, ти не знаєш добре України , Якщо на Запоріжжі не бував, Де небо – то від хвиль Дніпрових синє, То золоте – від степових заграв; Де на весь світ поралить колосками У січах кров’ю зрошена земля, Де царство дум, де навіть кожен камінь Народу невмирущість прославля; Де сяйво з вод висотують турбіни А Хортиця … Читати далі

Важка наука. Григорій Усач

Цього світанку півень Давно уже чекав: Його синочок вперше До сонця заспівав. Не піє ще, як батько, Та вміє вже синок Задирливо горлати: — Креку! Кукре! Крекок! І правильній вимові Старий малого вчить, Він голосом повчальним До хрипоти кричить. А літо розкошує, І малюки ростуть, Цвірінькають і нявкають, Ґелґочуть і гудуть. Ось цуцик псам на … Читати далі

Вірші про поезію, про слово

Вірші про поезію

Вірш в альбом.Рильський Максим Ш. К. Ще Пушкін висміяв альбоми, Хоч залюбки писав у них, Тож світлій пам’яті його ми Присвятимо “небрежный стих”. Своїм праправнукам далеким Лишив він заповіт оцей: “Быть можно дельным человеком И думать о красе ногтей”. А я додам: любити можна Поезію в добу ракет, Бо дивна річ: людина кожна Якоюсь мірою … Читати далі

Минуле. Минуле – майбутнє. Данило Кулиняк

Минуле. Данило Кулиняк. Вірш про значення історії. часу, минулого.

Вірш про значення минулого, історії в житті кожного народу. Минуле. Данило Кулиняк Ріка себе рятує берегами, А для народу пам’ять – оберіг. Минуле – як заорані кургани, Вони існують, хоч не видно їх. На світі можна втратити багато… Найбільша втрата – пам’ять поколінь. Це для народу рівнозначно страті – Минуле невіддільне, наче тінь.   Минуле … Читати далі

Підем, станем під тополі. Павло Тичина

Підем, станем під тополі. Все летять, летять граки… І танцює дощик в полі, В боки взявшись,— іч який! Дощик каже: — А я бризну! — Каже льон: — А я росту! — Діти кажуть: — Ми Вітчизну Нашу любимо святу!

Українські квіти. Ганна Черінь

Вийшли зрання на гуляння Українські діти, Їх стрічали і вітали Українські квіти. Ось волошки, сонні трошки, Синім шовком шиті, Ясноокі, чисто вмиті, Розбрелись по житі. Ось рожева конюшина, А на ній і комашина, Що, не дивлячись на ранок, Їсть солодке на сніданок. На горбочку мак, В шапці, як козак. Він яскравий, мов вогонь! А бундючний … Читати далі

Любіть Україну, як сонце, любіть… Володимир Сосюра

Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем … Читати далі