Догадлива Соня. Євген Бандуренко

Вірші про окуляри

Почепивши окуляри, Почитать дідусь приліг, Та одначе незабаром Сон старого підстеріг. Поруч бавилася Соня, І матуся їй кива: — Ти б зняла із нього, доню, Окуляри, щоб спросоння Не розбив він їх, бува.— Розвело дівча руками, В оченятах блиснув сміх: — Знять? А як же сни він, мамо, Буде бачити без них?!

Лиш руками розвела. Євген Бандуренко

Хоч давно вечірня мла Вже до вікон підплила, Але вперто не лягає Спати Лідочка мала. — Спить давно вже дітвора, і тобі вже спать пора! — Умовляючи, доводить їй бабусенька стара. Як була така, як ти, Я не ждала темноти, А ішла я спати разом Із курми за видноти. Але Лідочка мала Лиш руками розвела: … Читати далі

Знову почну. Грицько Бойко

Вірші Грицька Бойка для дітей і про дітей

Ніяк не вгамує Бабуся хлопчину: Малий репетує Вже цілу годину. Та раптом стихає Той крик голосний… Бабуся зітхає: — Засне, мій малий! А з ліжка хлопчина: — Ні, ні —не засну! Я трошки спочину І знову почну!

Малюнок дідусеві. Грицько Бойко

В зошиті малюю гарним олівцем: на горі стою я поряд з баранцем. Рідного дідуся дуже я люблю, я йому малюнок малюнок у листі пошлю: – Дорогий дідусю! Вам картинка ця! Вам привіт від мене і від баранця!

Де беруться діти. Павло Глазовий

— Де взялися ми? — онуки спитали в бабусі. А бабуся пояснила в старовиннім дусі: — Тебе знайшли на капусті, тебе — в бараболі. Тебе знайшли під вербою, тебе — на тополі. Тебе знайшов на соломі біля клуня татко… — І тут раптом обізвалось якесь онучатко: — От сімейка, так сімейка!  Хоч тікай із дому. … Читати далі

Брехунець. Павло Глазовий

Докоряє дід старенький внукові малому: — Я, як був таким маленьким, не брехав нікому. — Засвітилися лукаво очі у хлоп’яти: — А як стали вже великим, почали брехати?

Бабусі. Анатолій Костецький

Дай, бабусю, поцілую Сивину твого волосся. Теплим подихом зігрію Снігом вибілені коси. Може, і на них розтане Лоскотливий іній срібний, Мов зимові візерунки На замерзлій з ночі шибі.

Хати вдягнули білі капелюхи… Олег Герман

Хати вдягнули білі капелюхи, Мов на весілля. Зранку всі, як штик. В нічних завіях Бровко клаповухий Поскиглив трохи й стих, напевно, звик. Шеберхав вітер гілками до шиби, Густі дими снували з коминів. Ані сліда від нашої садиби. “Відкиньте сніг!” – дідуньо бубонів. І хоч би хто! Зарилися в перини І я, і брат та тиснем … Читати далі

Про бабусю, козу і капусту. Головко Олег

Про бабусю, козу і капусту

Бабуся козу по капусту послала.
Бабусі коза капустину зірвала.
Зірвала та й дума коза край доріжки:
— А що, як листочків попробую трішки? ..

Бабуся і внук. Грицько Бойко

Бабуся внука колисає, А внук ніяк не засинає. Розповіла вже всі казки, І віршики, і приказки. Стомилася, та все ж співає,— А внук ніяк не засинає. Аж враз в кімнаті тихо стало Мабуть, уже заколисала… Та ні, знов пісенька луна Якась тонка і голосна. Піду в кімнату подивлюся — Щось наче голос не бабусі. Зайшов … Читати далі