Ожеледь. Олег Буцень

Спочатку було тепло, а потім підмерзло. Дороги стали блискучими і слизькими. Бабуся сказала: — Почалася ожеледь. Я все-таки вийшов на вулицю. Дивлюсь, по дорозі біжить хлопчик. Він біг, біг і — бух! — простягнувся на льоду. Вітер зірвав з нього шапку, і вона покотилася по дорозі. Я стояв біля воріт і голосно сміявся. Хлопчик встав, … Читати далі

Сойка. Микола Магера

З самого початку зима не віщувала ні снігу, ні великих морозів. Злегка підморозило у грудні, ледь припорошило крупкою у січні. Зате у середині лютого як захурделило на кілька днів, то позаносило снігом все навколо. Звичайно, люди швидко прочистили дороги, прокинули стежки. Найбільша скрута настала для птахів. Що снідати? Де обідати? Куди податися на вечерю? Найменше, … Читати далі

Годівниці. Микола Магера

(Уривок із повісті “Друзі”) Раніше Олесь не задумувався над життям птахів, аж поки не виростив журавля і не подружив з ним. Не раз бачив і горобців, і синиць, і щиглів, і сорок, і дятлів, але дивився на них якось байдуже, як на ясена, вербу чи клена. Птахи собі літали, цвірінькали, щебетали, свистіли, жили поруч, але … Читати далі

Казка “Ялинка”. Володимир Сутєєв

Збірник дитячих казок

Ця казка познайомить вас із дивовижними пригодами Сніговика, який йшов до Діда Мороза, щоб передати прохання діток. Лагідна і повчальна казка талановитого письменника Володимира Сутєєва – Ялинка.  Ялинка. Володимир Сутєєв Подивилися сьогодні вранці діти на календар, а там залишився останній аркуш. Завтра Новий рік! Завтра ялинка! Іграшки будуть готові, а от ялинки немає. Вирішили діти … Читати далі

Кмітливий скляр. Василь Сухомлинський

З вечора на ставку плавали качки. Прийшов Юрко вранці до ставка і бачить диво дивне. Весь ставок покритий тонким склом. А під склом вода грає. Питається Юрко в тата: — Хто це покрив ставок склом? Сміється тато й каже: — Є такий умілий, кмітливий скляр. Прийшов і засклив ставок одним величезним склом. Живе той скляр … Читати далі

Санчата. Ярослав Стельмах. Оповідання

Спускалися ми з Митьком на санчатах. Уже всі розійшлись, а ми собі катаємось. Нарешті вирішили йти додому. Дивимось — дядечко з паличкою до нас прямує. – Мені, — каже, — хлопчики, незручно дуже, але взув я старі черевики, а вони ковзкі. Боюсь, не піднімуся нагору, впаду. Мені дуже незручно, — повторює, — але чи не … Читати далі

Повітряна доріжка. Н. В. Сладков

Цікаве оповідання про ондатру і повітряну доріжку під льодом. Прочитайте дітям. Повітряна доріжка. Н. В. Сладков Річка замерзла вночі. А ніби нічого і не змінилося: як була тихою і чорної, так і залишилася тихою і чорної. Навіть качки помилилися: з кряканням розбіглися під гірку, з ходу кинулися та так і покотилися по льоду на животах! … Читати далі

Шепіт снігів. І. Д. Полуянов

Падає сніг на бурі зарості таволги і зелений, з сизою просинью ялівець. Шелестить сніг, шарудить, ніби шепоче, стикаючись в уповільненому польоті з гілками дерев. Шелест у лісі. Шурхіт сніжинок. Зливається він в невгамовний шепіт, тихий і трохи сумний. Кожне дерево по-своєму зустрічає сніг. Запахнув хвою, як шуби, ялинки простягають назустріч сніжинкам кінчики важких волохатих лап. … Читати далі

Зимові оповідання Володимира Пархоменка

Читайте на МегаЗнайка оповідання про зиму від Володимира Пархоменка. Оповідання про зимову природу українською мовою. Ось перелік творів, які Ви знайдете у цьому розділі: Полум’я горобин Перша пороша Бій сікачів Вовчі весілля На шляхах Поєдинок Зимова купальниця Лісава бувальщина Під кригою Полум’я горобин Міцне листя дуба, пірамідальних тополь, бузку, що встояло проти дощу й вітру, … Читати далі

Сніг і підсніжник. Легенда

Коли створив Бог траву, деяке зілля і квіти, то подарував їм різні-прерізні кольори. І пишалися вони, як пишається райдуга семибарвна. Вкінці створив сніг і сказав до нього: — А колір підшукай собі сам. Ти все на землі можеш з’їсти, то зумієш знайти собі якийсь одяг. І пішов сніг шукати собі колір. Приходить до трави і … Читати далі

Подарунок від Святого Миколая. Юлія Хандожинська

Осіннє сонце зупинилося в лісі на високій яворині. Заклопотані звірята цього не помічали і займалися кожен своїми справами. Адже зовсім скоро наступить зима і потрібно до неї як слід підготуватися. Білка з білчатами старанно носили горішки, ховали в дупло, ведмідь лаштував свій берліг сухими гілочками з листям, лисиці міцними лапами виривали глибші нори, щоб не завіяв … Читати далі

Лисичка-сестричка й вовк. Пчілка Олена

Нанюхала лисичка під лісом рибку в возі. Бо то чумаки везли з Дону та стали одсторонь на відпочинок, а самі пішли по воду. Лисичка підібралась до воза, насмикала собі рибки та й їсть. Аж іде вовчик. Бачить, що лисичка їсть рибу, та й питається: — Де це ти, лисичко-сестричко, рибки взяла? — Наловила,— каже лисичка. … Читати далі

Дідова рукавичка. Пчілка Олена

Був собі дід. Пішов він у ліс та й згубив рукавицю. Лежить рукавиця. Коли це біжить мишка й побачила. — Що воно таке розчепірилось? — Нюхнула, заглянула: нічого там усередині, добре, тепленько, щільненько. “Се мені буде за хатку!” — подумала мишка. Улізла та й сидить. Коли це стриба жабка. Надибала рукавицю, побачила, що вона ворушиться, … Читати далі

Морозова кара. Пчілка Олена

Історія появи ґудзиків

Їхали раз зимою пан і мужик. Пан попереду, а мужик собі окремо — в ліс по дрова. А було дуже холодно, морозно, то обидва лаялись. — От проклятий мороз,— каже пан, кутаючись у хутро. — От проклятий мороз, бодай ти сказився! — каже й мужик, щулячись у старій кожушині. А шляхом гуляли собі старий Мороз … Читати далі

Святий Миколай і янголик-учень. Кляра Гайнер

Все про ластівку

Переклад Ніни Мудрик-Мриц. Художники: Колісник Ольга, Харченко Олена У небі, в райському саду був великий рух. Одні янголики сиділи на деревах, зривали яблука й кидали їх на долину, де стояли другі, що ловили їх у фартушки. Хтось трусив горіхові дерева, й горіхи, мов град, лопотіли в траву, хтось носив коші, повні солодких пахучих медяників і … Читати далі

Переполох. Олександр Копиленко

Олександр Копиленко. Переполох. Оповідання про життя тварин взимку. Малюнки Людмили Постних Олександр Копиленко. Переполох Насипало снігу в лісі багато, такого пухкого снігу та білого. Ходити в лісі взимку важко людині. А на лижах куди завгодно пройдеш. Тихо навколо в лісі, тільки поскрипує веселий морозець у стовбурах сосен, ялинок та дубів. Скрип-скрип… Тварини лісові не бояться снігу … Читати далі

Як міняється колір снігу? Василь Сухомлинський

Про те, як міняється колір снігу дуже цікаво розповів дітям Василь Сухомлинський – відомий український педагог та письменник. Пропонуємо і вам ознайомитися із його оповіданням “Як міняється колір снігу?”. Художнє оповідання Василя Сухомлинського. Як міняється колір снігу? Василь Сухомлинський Коли сходить сонце, снігові замети рожеві. Це сонце забарвлює їх своїм промінням. Сонце підіймається вище й … Читати далі

Як дзвенять сніжинки. Василь Сухомлинський

Це було зимового вечора. Сонце сховалось за брій. Зарожевів сніговий килим. Стало тихо-тихо. Замерехтіли зорі в глибокому небі. Раптом з півночі насунула чорна хмара. Пливе над снігами. Потемнів сніговий килим. Падають сніжинки на землю. Тихо лягають на поле, на ліс, на дорогу. Я прислухаюсь до тихого снігопаду і чую ніжний дзвін. Немов десь далеко-далеко бринить … Читати далі

Омелюхи. Микола Магера

На нашому просторому подвір’ї є горобинний куток. Там ростуть лише ці казкові красуні. Гарні вони весною, коли витрушують із своїх білих парасольок неповторні парфуми. Та справді казковими стають влітку, коли сонечко пофарбує кожну ягідку у парасольках у червоний колір. Тоді дерева, особливо вранці, ніби займаються вогнями… Красуні милують очі мешканцям наших трьох багатоквартирних будинків до … Читати далі

Сорочині вигадки. Олег Буцень

Був холодний осінній ранок. Визирнуло сонце з-за хмарини, скоса кинуло промінці на землю. Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її. Виповзла черепаха на луг і неквапливо почалапала шукати собі снідання. А сніданок у черепахи простий: зелені листочки, стеблинки, смачні корінці. Довго й шукати не треба. Ось і надибала. Раптом чує — … Читати далі

Кмітливий горобець. Оповідання Олега Буценя

Розмальовка до свята 1 вересня

Взимку і птахи, і звірі — всі ближче до житла людини туляться. Бо важко в цю пору прогодуватись у голому лісі, у білому від снігу полі. Покинув ліс і горобець-сірячок, теж до людей подався. Зразу за лісом вулиця починалась. Ошатні будиночки вряд стоять за невисокою дерев’яною огорожею. Бачить горобець: з одного вікна палиця стримить, з … Читати далі