Кленчук. Микола Магера

Уздовж тротуару хизувалися своїм темно-зеленим лапатим листям розлогі каштани. Всю весну кохали їх очима люди. Бо ж як тільки сонечко обцілує пишні бруньки, пустунка-хмара вмиє їх теплим дощем, а весняний легіт висушить блакитним рушником, витягають вони з довгих клейких рукавів вкриті ніжним сизим пухом рученята-листочки, які затискують у долонях зелені свічки. Одного теплого ранку сонце … Читати далі

Тополя. Микола Магера

Букет для мами. Розмальовка з квітами

Росла собі край дороги тополя все вгору та вгору. Мимо неї вдень і вночі стрімголов мчали таксі, вантажні автомашини, автобуси, ліниво повзли трактори з причепами, обкутували їдким димом мотоцикли і мопеди. Дорога гула, ревла, стогнала. А тополя то припадала пилом, то вмивалася дощами, то обсушувала свої листочки на сонці. Звикли до неї водії і пішоходи, … Читати далі

Оповідання про птахів восени. Володимир Пархоменко

Оповідання про підготовку птахів до зими, про осінню природу. А ви знали, що птахи також бувають хутровими? Читайте оповідання “Лісові кулики”, “Дрімлюга”, “Лісові кулики”. Лісові кулики. Володимир Пархоменко Перед лісом лежало поле. Густа щітка оксамитової озимини була вкрита холодною росою, що впала на землю з передранкового туману. Сонце ще не сходило, але край неба вже … Читати далі

Їжаки готують постіль. Володимир Пархоменко

Увечері поверталися ми з полювання. Їхали лісом. Світло фар виривало з темряви чорні стовбури дубів, білі стрункі берізки. Під машину лягав жовто-коричневий килим сталого листя. Підстрибуючи на нерівній лісовій дорозі, машина йшла поволі. Раптом ми зупинилися. Перед машиною лежала темна кулька, обліплена опалим листям. Це їжачок злякався світла, шуму мотора і завмер на дорозі. Трохи … Читати далі

Осінь без смутку. Олег Погинайко

Літо збігло швидко і непомітно. Але листочки, що росли на деревах це помітили тільки тоді, коли почали втрачати свій зелений колір. Куди та чому він зникав – не знали. Поки художниця Осінь розфарбовувала їх у інші кольори, вони зі сумом дивилися в небо, зітхали, тихо перемовлялися поміж собою, згадуючи, як їм усім було добре рости … Читати далі

Листопад. Віталій Біанкі (із казки-розповіді “Синиччин календар”)

Ворог – і страшний ворог – з’явився в лісі в наступному місяці. Старий Горобець назвав цей місяць листопадом і сказав, що це третій, і останній, місяць осені. Ворог був дуже страшний, тому що він був невидимка. У лісі стали пропадати і маленькі пташки, і великі, і миші, і зайці. Тільки зазівається звірок, тільки відстане від … Читати далі

Дід Осінник. Василь Сухомлинський

У темному лісі живе дід Осінник. Спить на сухому листі, сторожко прислухається до пташиного співу. Як тільки почує сумну журавлину пісню — курли-курли — підводиться й каже: — Прийшла моя година. Відлітають до теплого краю журавлі. Виходить з лісу дід Осінник — сірий, у сивому дощовику. Де пройде, там листя жовтіє й опадає на землю. … Читати далі

За порогом осені. Слабошпицький Михайло

Якось уранці Сашко виглянув у вікно й побачив, що на дорозі вже не гурчать натужно вантажівки з буряками. Тільки коли-не-коли проторохкотить яка порожняком і лінькувато відбіжать до дворів обважнілі за літо кури, що шукають собі всяку поживу. І городину всю вже позбирали. Тільки картоплиння та гарбузове гудиння полишилося маленькими острівцями серед незвично чорної землі. І … Читати далі

Чи далеко до осені. Василь Чухліб

Лелека живе на старому в’язі. З лелечихою і лелеченятами. Прибігають до в’яза Тарасик, і Гриць, і Миколка, й Тетянка. Витанцьовують під в’язом і гукають: —    Лелеко, лелеко, до осені далеко? Лелека, задерши дзьобату голову, незмигливо дивиться на дітей. А потім починає клекотати. Про що він клекоче? Спробуй, розбери. Лелека і лелечиха враз знімаються і летять … Читати далі

Осінь принесла золотисті стрічки. Василь Сухомлинський

Ростуть над ставком дві берези. Стрункі, високі, білокорі. Опустили берези зелені коси. Віє вітер, розчісує їх. Тихо шелестять листям берези. То вони про щось розмовляють. Однієї ночі стало холодно. На траві заблищали білі кристалики льоду. Прийшла до беріз осінь. Принесла їм золотисті стрічки. Вплели берези стрічки в зелені коси. Зійшло сонце. Розтопило кристалики льоду. Подивилося … Читати далі

Ліс восени. В. С. Соколов-Микитов

Красивий і сумний російський ліс в ранні осінні дні. Повільно кружляючи в повітрі, падають і падають з беріз легкі, невагомі жовті листя. Від дерева до дерева простяглися тонкі сріблясті нитки легкої павутини. Ще цвітуть пізні осінні квіти. Прозоре і чисте повітря. Прозора вода в лісових канавах і струмках. Кожен камінчик на дні видно. Тихо в … Читати далі

Вересень. Віталій Біанкі

Все частіше починає хмуритися небо, реве вітер. Підійшов перший місяць осені. У осені свій робочий розклад, як у весни, тільки навпаки. Вона починає з повітря. Високо над головою поволі починає жовтіти, червоніти, буріти лист на деревах. Як тільки листя стане не вистачати сонечка, вони починають в’янути і швидко втрачають свій зелений колір. У тому місці, … Читати далі

П’ятірки. Е. Ю. Шім

Вранці першого вересня ми з Петром і інші наші хлопці йшли в школу. Дід Матвій виглянув з хвіртки і покликав Петьку: – Ану, йди сюди. Бери подарунок! І простягнув кошик величезних яблук. Петька сказав дідові спасибі, а яблуками оделил всіх хлопців. Тільки хотів Петька відкусити шматочок, як раптом бачить, що на червоному яблучному боці стоїть … Читати далі

Ластівки прощаються з рідни краєм. Василь Сухомлинський

  Багато років під стріхою однієї хатини жили ластівки. Весною вони повертались з вирію, ластів’ят виводили, а восени відлітали в теплі краї. У хатині жили батько й мати, була в них дівчинка Оленка. Вона з нетерпінням чекала теплого весняного дня, коли з’являються ластівки. Це було для Оленки справжнім святом. Улітку дівчинка любила дивитись, як ластівки … Читати далі

Я хочу сказати своє слово. Василь Сухомлинський

Катерина Іванівна повела своїх маленьких першокласників у поле. Був тихий осінній ранок. Високо в небі летів ключ перелітних птахів. Вони тихо курликали, і від цього в степу було сумно. Учителька сказала дітям: — Сьогодні ми будемо вчитися розповідати про осіннє небо. Хай кожен з вас добере для цього в рідній мові красиві і точні слова. … Читати далі

Немов крило вивільги. Василь Сухомлинський

Оповідання про осінні сни клена. Цікаве оповідання для дітей про природу від майстра слова, великого педагога Василя Сухомлинського. Немов крило вивільги або Осінні сни клена. Василь Сухомлинський. Ми пішли до лісу подивитись на осіннє вбрання дерев. Зупинились біля високого клена. Посідали. Яка краса відкрилася перед нами! стоїть клен у яскравому барвистому вбранні, а листочки ж … Читати далі

Верес. Володимир Пархоменко

Вірші до Дня закоханих

Цікаве природнице оповідання для дітей про те, що таке верес і чому місяць вересень називають вереснем. Верес. Володимир Пархоменко Усяка пора року по-своєму хороша. Напровесні гарно в степу. Влітку тягне на річку. Перші дні осені, коли ще по-літньому припікає сонце, буяє зелень і тільки де-не-де замайорить жовтий листок, найкраще зустріти у хвойному лісі… У сосняку … Читати далі

Осінні оповідання. Володимир Пархоменко

Осінні оповідання для дітей “На зимові квартири”, “Борсуки”, “Осінні квіти”. Збірник оповідань про осінь, про зміни в природі восени. Оповідання про життя тварин, птахів, рослин в осінню пору. Цікаві і пізнавальні оповідання для допитливих дітей, батьків, вчителів.   На зимові квартири. Володимир Пархоменко Пізня осінь. Все частіше вночі на землю спадають листобійні приморозки. Вранці довго … Читати далі

Хіба від нічого так тікають? Олександр Копиленко

Погляньте, який кольористий сто?ть лiс! Влiтку вiн був зелений, а зараз осiнь, i листя пожовкле. Нiби хтось пофарбував лiс у таку свiтло-жовту фарбу. А пiдiйдiть ближче: одне дерево жовтувате, iнше темнiше, а цей кущ прикрасив себе, бач, яким червоним листям! Пiшли хлоп’ятка в лiс гуляти. Весело бiгати по м’якому й жовтому листю. Шелестить пiд ногами. … Читати далі

Жовкне листя. Олександр Копиленко

Олександр Копиленко. Жовкне листя Вкривається багрянцем клен. Він стоїть на узліссі замріяний, ніби сумує, що надійшов жовтень. Іноді тихо зронить вирізьблений свій лист. А налетить вітер і почне безжально зривати осінню красу зажуреного клена, оголить його і гулятиме серед голого гілля. А яка ніжна, золота берізка на тлі синюватих ялинок, зеленавих сосен. Вона опустила свої … Читати далі

Хто ж винен. Юрій Старостенко

Оповідання Юрія Старостенка про осінь, про птахів восени. Хто ж винен. Юрій Старостенко От і настала рання осіння пора… Ходить Мишко лісом і кличе: – Зозулько-о-о!.. – Послухав трохи і знов товстим голосом: – Зозулько-о-о!.. Давніш, було, й відгукнеться зозуленька: «Ку-ку». А тепер її не чути. Тільки старенький єнот хлюп-хлюп у воді: корінці на сніданок … Читати далі

Сорочині вигадки. Олег Буцень

Був холодний осінній ранок. Визирнуло сонце з-за хмарини, скоса кинуло промінці на землю. Заглянув один із них у нірку до старої черепахи, розбудив її. Виповзла черепаха на луг і неквапливо почалапала шукати собі снідання. А сніданок у черепахи простий: зелені листочки, стеблинки, смачні корінці. Довго й шукати не треба. Ось і надибала. Раптом чує — … Читати далі

Полохливий гриб. Олег Буцень. Оповідання

Виткнувся із землі грибок маслючок. Ніжка товстенька, брунатний капелюшок на самі вуха насунутий, щоб ніхто його не знайшов. — З днем народження! — ласкаво привітав його кущик травички і розсунув стеблинки, місцем поступився. А невеличка гілка осики, яка простяглася понад самою землею, зронила на грибок кілька пожовклих листочків. — Щоб ніхто не помітив,— сказала.— Рости … Читати далі