Метелик (Г. Х. Андерсен)

Надумав метелик одружитися. Звісно, з найгарнішою квіточкою. Він розглянувся: квіти трималися на своїх стеблинках скромно, як справжні наречені. Але як вибрати з цього розмаїття найкращу? Втомившись перейматися цим, метелик підлетів до польової ромашки. Французи називають її Маргаритою. Вважається, що вона придатна для ворожіння. Так і є. Закохані обривають її пелюстки: «Любить? Не любить?» – Матінко … Читати далі

Квітка сонця. Василь Сухомлинський

На високому стеблі — велика квітка з золотими пелюстками. Вона схожа на сонце. Тому й називають квітку соняшником. Спить уночі соняшник, схиливши золоті пелюстки. Та як тільки сходить ранкова зоря, пелюстки тремтять. То соняшник жде сходу сонця. Ось уже сонце викотилося з-за обрію.  Соняшник повертає до нього свою золоту голівку й дивиться, дивиться на червоне … Читати далі

Казка про зникле літо

Колись дуже давно у одному маленькому королівстві зникло літо. Весь час там було прохолодно та сіро і ніхто не міг дати на те ради. Просто так сталося, що одного року після весни не настало літа. І тривало це дуже багато років. Птахи і метелики деякий час чекали на нього, але й вони не могли витримати … Читати далі

Ангел. Ганс Крістіан Андерсен

Кожен раз, як помирає добре, гарне дитя, з неба спускається божий ангел, бере дитя на руки і облітає з ним на своїх великих крилах всі його улюблені місця. По дорозі ангел з дитиною набирають цілий букет різних квітів і беруть їх з собою на небо, де вони розквітають ще пишніше, ніж на землі. Бог притискає … Читати далі

Небесний ключик

Коли Ісус Христос розпрощався вже зі своєю Матір’ю та учнями й вознісся до свого Отця, у дорозі до неба товаришував йому жайворонок. Ніхто не знав, як високо він знявся, тільки Святий Петро думав, що він товаришував Спасителеві аж до небесних воріт, бо як вертався, то ніс у дзьобику щось подібне до золотого ключика.  Марія, що … Читати далі

Лелія. Леся Українка

У невеличкій кімнаті лежить на ліжку слабий хлопчик. Лежить він, не спить, дивиться, широко розкривши оченята, на вікно, заслонене хустиною: хустина не зовсім заслонила вікно, збоку трохи видко шибку й видко, як палає смужка блакитного світла аж додолу. – Павлусю, куди ти так дивишся? – спитала мама хлопчика, бо то ж мама сиділа й гляділа … Читати далі

Дівчинка і ромашка. Василь Сухомлинський

Ясної сонячної днини маленька дівчинка вийшла погратися на зелену галявину. Раптом вона почула плач. Прислухалася дівчинка і зрозуміла, що плач доноситься десь з-під каменю, що лежить обабіч галявини. Камінь був невеликий, як голова кролика, але дуже твердий. Підійшла дівчинка до каменя і запитує: – Хто там плаче під каменем? – Це я, Ромашка, – почувся … Читати далі

У гості до конвалії. Василь Сухомлинський

Вилетіла з вулика бджілка . Літає над пасікою й прислухається . Чує, десь далеко – далеко дзвенять голосні дзві- ночки. Летить бджілка на музику дзвіночків . Прилітає до лісу . А то дзвонять квітки конвалії. Кожна квітка – маленький срібний дзвіночок. Усередині – золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу – лунає дзвін, аж до пасіки … Читати далі

Сніг і підсніжник. Легенда

Коли створив Бог траву, деяке зілля і квіти, то подарував їм різні-прерізні кольори. І пишалися вони, як пишається райдуга семибарвна. Вкінці створив сніг і сказав до нього: — А колір підшукай собі сам. Ти все на землі можеш з’їсти, то зумієш знайти собі якийсь одяг. І пішов сніг шукати собі колір. Приходить до трави і … Читати далі

Синьоокий серпень. Микола Магера

Чи бачили ви, як цвітуть Петрові батоги? Не бачили? І не знаєте, які вони? Може чули, як старенькі їх ще називають диким цикорієм? І ростуть вони на узбіччі доріг, на занедбаних пасовищах, під плотами, на смітниках. Аж до серпня стирчать голі, безлисті кущики з довгими прутиками. І раптом сонячного ранку серпень розвішує по тих довгих … Читати далі

Диво баби Марії. Микола Магера

Вздовж вицементованої стежки під вікнами хати тягнеться неширока грядка. То баби Марії диво! Воно радує зір і людський дух від ранньої весни до пізньої осені. Як тільки тепловії зженуть брудні березневі сніги, окремими гніздами на грядці зацвітають підсніжники. І весело тоді дивитися на сонячну радість, і чогось сумно, бо хиляться ніжні білоголові трипелюсткові дзвіночки до … Читати далі

Хитра квітка. Олег Буцень

Ходить дівчинка по лісі кожній гарній квіточці вклоняється. Вже чималий букет назбирала. Квіти хоч і непоказні, зате духмяні — всі лісові пахощі в них. А сонце все нижче й нижче до обрію хилиться, скоро й день кінчиться, час додому вертати. Коли глядь, а край лісу, в посадці, ще одна квітка красується. Два широких листочки, мов … Читати далі