Весна чи не найулюбленіша пора року не тільки дітвори, але й дорослих. З її приходом оживає природа, повертаються з далеких відлітних країв птахи, зодягаються в зелень, квітують дерева й левади, гаї перегукуються голосним пташиним співом…
Не випадково наші пращури у давнину пов’язували з весною і новолітування. Саме в березні вони відзначали Новий рік. Тільки-но левади звільнялися від снігу і починала тужавіти земля, дітлахи зверталися до своїх неньок: «Благословіть, мати, весну зустрічати!»
Матері й бабусі випікали для дітей та онуків смаковите печиво у формі жайворонків. Хлопчики й дівчатка, тримаючи в руках символічного птаха, вибігали на околицю села, щоб закликати в гості красну весну. Ставши в шеренгу, вони наспівували :
Пташок викликаю
З теплого краю: —
Летіть, соловейки,
На нашу земельку,
Спішіть, ластівоньки,
Пасти корівоньки!
Невдовзі, як природа одягалася в буйзелень, починали готуватися до веснянок і гаївок. Переважно їх справляли в квітні або травні. Це залежало, якою була весна — ранньою чи пізньою.
В кожному селі до цих дійств готувалися з особливою ретельністю. Хлопці виготовляли зиму-опудало із соломи, зодягали його в старе лахміття і вкопували посеред левади. Сюди ж сходилися й дівчатка у вишитих блузах і з віночками на голові. Натомість хлопці спалювали солом’яну ляльку, а попіл розсівали довкола. Це означало, що весна остаточно переборола зиму.
Нерідко весняні обряди тривали кілька днів. На розлогій луці дівчатка водили хороводи, співали пісень. Серед найбільш цікавих дійств були забавні сценки «Кривого танцю», «А ми просо сіяли…», «Мак», «Занадився журавель до бабиних конопель» та інші.
Веснянки та гаївки починалися й закінчувались масовим хороводом. Взявшись за руки, дівчата робили два великих кола. Посередині, заквітчана зеленню і першими весняними квітами, стояла весняночка (в деяких районах її називали подоляночкою). Дівчинка то вставала, то присідала. Присутні зверталися до неї:
Ой, весно, весно, днем краса,
Що ти нам, весно, принесла?
Подоляночка відповідала:
Принесла я вам літечко,
Щоб родилось житечко,
Ще й червонії квіточки,
Щоб квітчались дівочки…
Нині, коли ми намагаємося повернути із забуття наші добрі давні традиції, що опоетизовували найкращу пору року, варто, щоб і ви організували в своєму класі чи школі зустріч весни з «жайворонками» та цікавими весняночками. Такі свята запам’ятаються на все життя.
Поділіться з друзями:
