Бабусина пісенька лине,
Сміється, радіє вона,
Як сонце у небі єдине,
Бринить її слово-струна.
А часом з дідусем співають
І линуть пісні поміж хмар.
Від щастя їх очі сіяють
Бо в серці палає ще жар.
Люблю я їх серцем, душею,
Про них у віршах напишу,
Зігрію любов’ю своєю
І ніжність свою не згашу.