Некультурні хазяї. Грицько Бойко

Некультурні хазяї. Грицько Бойко

Некультурні хазяї. Грицько Бойко Із гостини по сніжку Хлопчики вертались, А товариш запитав: — Як вам гостювалось? — Та нічого, все як слід… Тільки, бачиш, друже, В тому домі хазяї Некультурні дуже. Некультурні хазяї, Просто нехороші,— У прихожій не зняли З нас вони калоші! Навіть з наших кожушин Снігу не струсили… То ми так, як … Читати далі

Якби… Грицько Бойко

От якби ми під вербою Не зустрілися з тобою, І якби не роздягались, І якби ми не купались, І якби у глибині Не було пенька на дні, І якби про те ми знали, І якби ми не пірнали, І якби не всі якби,— Не набили б ми лоби!

Де Букварик? Грицько Бойко

– Де твій букварик? – В портфелі новому. – Ну, а портфель де? – У столику дома. – Взяв би із столу. – Так стіл наш замкнувся.. – То відімкнув би. – Ключа я забувся… – Де ж це той ключ? – У портфелі новому. – Ну, а портфель де? – У столику дома. (Грицько … Читати далі

Про грязнуль. Грицько Бойко

Грицько Бойко. Не знала

Веселі віршики Грицька Бойка про справжніх бруднуль – грязнуль. “Знайду” – це веселий гумористичний вірш Грицька Бойка про малюка і грязюку. “Іншого немає” – вірш про хлопчика Кіндрата, якого теж чистюлькою не назвеш. “Не знала” – вірш Грицька Бойко про дівчинку Милочку, яка не любила вмиватись. Читайте кращі вірші для дітей на МегаЗнайка! Знайду. Грицько … Читати далі

Качечка-прачечка. Грицько Бойко

Качечка-прачечка. Грицько Бойко

— Качечко, качечко,
Чепурненька прачечко!
Можеш ти повісти,
Як білизну прала ти?

— Так-таки! Прала я,
Прала-полоскала я.
Так-так-так! Прала я, —
Вся білизна аж сія!

Ковалівна. Лідія Компанієць

— Звідкіля ти? — З Яворова. — А чия ти? — Ковальова. В мене тато коваль, І дідусь був коваль, І мій брат — коваленко. — А як звуть тебе? — Оленка. — Ну, бувай! Рости здорова, Ковалівно з Яворова!

Любіть Україну, як сонце, любіть… Володимир Сосюра

Любіть Україну

Любіть Україну, як сонце, любіть, як вітер, і трави, і води… В годину щасливу і в радості мить, любіть у годину негоди. Любіть Україну у сні й наяву, вишневу свою Україну, красу її, вічно живу і нову, і мову її солов’їну. Між братніх народів, мов садом рясним, сіяє вона над віками… Любіть Україну всім серцем … Читати далі

Дуже хочуть тишини. Євген Бандуренко

У Прісі, Павлики, Парасі… Сорок душ сидить у класі. Сорок душ — і всі вони Дуже хочуть тишину. І тому весь час звучить: «Тихе»!», «Тихше!», «Замовчіть!» — Тихо! Тихше! Ну, тихіш! — Гриць горлає і Тиміш; Репетують на весь клас І Парася, і Панас, Зоя Олю оклика, Оля — Прісю і Панька… Ну й повір, … Читати далі

Захар і загар. Євген Бандуренко

І ще один веселий віршик про невмивак. Захар і загар. Євген Бандуренко Хваливсь-вихвалявся Захар, Який в нього чорний загар. І тиждень, і два вихвалявсь, Аж поки в ставку не скупавсь. Зів’яв тут відразу Захар: Бо де ж це подівся загар?

Гнатове виправдання. Євген Бандуренко

Вірш про те, як не можна ставитись до книжок, незалежно від того, кому вони належать. Повчальний вірш Євгена Бандуренко для дітей різного віку.

Є на все у нього час. Євген Бандуренко

Є в нас хлопець Опанас, Є на все у нього час. Йде до школи він зарані, Щоб найдальшу вибрать путь, Щоб ні одної ковбані Не пройти, не обминуть. Всі давно вже на уроці, Тільки він — ні там ні сям, Ловить гав на кожнім кроці, Тиче дулі горобцям. Отакий-то Опанас! Є на все у нього … Читати далі