Алфавіт. Буква слово починає. Наталка Поклад
Ця збірка віршів — поетична мандрівка світом української мови, створена відомою поетесою Наталкою Поклад. Кожна літера алфавіту тут стає справжнім героєм, що оживає завдяки влучним образам та легкій ритміці. Такий формат навчання допомагає дитині розвивати фонематичний слух, збагачувати лексику та з любов’ю ставитися до рідного слова.
Алфавіт
Мама вчить маленьку Владку:
— Стали букви по порядку:
А, Б, В і Д, Е, Є —
в кожної ім’я своє.
Осьде Ж — неначе жук,
З не хоче йти до рук.
І стоїть немов сторожа,
Ї на неї дуже схожа.
Називай і відгукнуться:
К, Л, М та О, П, Р.
Засміялася Владуся:
— Я їх напишу тепер:
Т, У, Ф та Х, Ц, Ч —
наче річечка тече.
Кожну букву я вже знаю
і відразу упізнаю.
Наші букви — цілий світ,
Зветься світ цей — АЛФАВІТ.
А
Автобус веселий, веселі колеса,
у цьому автобусі їздить принцеса,
весела принцеса, не зла анітрішки,-
в автобусі дітям розвозить потішки.
***
Аґрус — ох!
Аґрус — ах! —
бідкається осам:
алича — в чобітках,
абрикоса — боса!..
Б
Білка любить гризти горішки,
в білки зуби гострі й міцні
– Будуть зубки мої ще гостріші,
лиш давайте горішки мені.
В
Вовк не вірить вороні,
що вночі на пероні
вітер бриль одягає –
поїзди зустрічає
Г
Глечики й горнятка,
кухлі й куманці,
мисочки й тарелі,
кахлі й свистунці –
гончарі із глини
виробляють нам,
і співає глина:
“Силу вам віддам!”
Ґ
– Ґаво, ґаво, хочеш кави?
– Хочу сиру, – каже ґава.
Небагато – кілограм
А за це я ґудзик дам.
Д
У дуба велика родина,
і зветься вона – жолудина.
і кожен жолудик – синочок,
ось тільки нема в дуба дочок.
Е
Невсипущий екскаватор
трудиться весь день завзято,
риє котлован глибокий –
будувати дім високий.
***
Екскаватор електричці
естафету передав:
я у горах для сестрички
едельвейса відшукав.
Є
У єнота є робота –
борошенця намолоти,
а тоді для горобців
напекти млинців, –
їжте, друзі, й за роботу
дякуйте єноту.
Ж
У жирафи довга шия —
дістає аж через тин.
А за кольором жирафа —
ніби стиглий апельсин.
З
Зернятко в землю вкинули —
зернятко проросло:
в землі, мов у колисочці,
так затишно було.
И
И — ворота. Не пройти.
Треба ключ до них знайти.
Алфавіт. І
Індик у ірій захотів,
індик питався в журавлів:
— Чи я дійшов би в ірій пішки?
Бо чомсь літаю тільки трішки.
Ї
— Їжаче, їжаче,
чому вовчик плаче?
— Як мене боров,
язика вколов.
Й
Йорж дрімає в ставку,
зайчик спить у гайку,
неспокійно вдивляється лис:
понад брамою місяць завис.
К
Кінь копитом землю б’є,
кінь дорогу чує,
на коні козак Євген —
повода пильнує.
Л
Листочок листочку листа написав,
що дощик пройшов і його покупав,
а як передати листа – і не знає:
на липі поштової скриньки немає.
М
Мавпа вчила мавпенятко:
– Будь такий прудкий, мов татко.
А веселий будь, як я –
мавпа – матінка твоя.
Н
Носоріг, носоріг,
в нього четверо ніг,
він з пустелі прибіг,
щоб побачити сніг.
А тут – небо низько-низько,
вітерець ґуля;
золотистим листям
вкрилася земля.
О
Олень рогатий лісом бреде,
олень веде оленятко руде, –
далі від вовка і від мисливця,
бо наказала стара олениця:
– Око Боже повсякчас
бачить нас і чує нас.
Око Боже з висоти
всім нам хоче помогти.
П
Півник паву вчить співати
“кукуріку! кукурік!”.
Але пава – це є пава,
не навчилася й за рік.
Р
Рукавички бабуся в’язала,
рукавичкам бабуся казала:
– Вас в’яжу для своєї онучки,
щоб узимку зігріли їй ручки.
С
У слона немає рук,
та зате є хобот
Слон тим хоботом усе,
що лиш треба, робить.
Т
Телевізор на добраніч
казку нам дарує.
Телефон весь час говорить
і казок не чує.
В телефону — таємниця:
телефону море сниться,
синє-синє і безкрає —
з телефоном розмовляє.
У
Учитель навчає:
“Твоя Батьківщина –
велика і славна земля – Україна.
Її пізнавай, бережи і люби,
усе, що зумієш, для неї зроби”.
Ф
Фото-фото-апарат,
фотографував курчат,
а курчата цяпотіли
і стояти не хотіли.
Квочка мовить: «Цяпи-діти,
треба трошки потерпіти, —
як дасте себе ви зняти —
будем гарне фото мати».
Х
Хато рідна, хато біла,
ти усіх нас обігріла,
ти нас дужими зростила
і пісень-казок навчила,
дорога нам не на рік –
а навік.
Ц
Цибуля в цім році
вродила сердита.
Чому? А тому,
що була неполита.
Ч
Чорногуз і чапля –
родичі близькі,
В них високі ноги
і дзьоби вузькі
по воді й болоті –
чапу-чап-чалап,
Чорногуз і чапля
дуже люблять жаб.
Ш
Гілка стукає у шибку,
Гілка в шибці бачить рибку:
Шибко-шибко, шепотунко,
Шепотиш мені так лунко.
Щ
Щучка щученятам
борщику зварила –
Із щавлем, із бурячком,
із квасолькою.
Щучка щученяток їсти запросила:
– Їжте славно, їжте чемно
і не сьорбайте.
Ю
Ювеліри – не митці,
обточують камінці,
і на той камінчик
падає промінчик.
Я
Ящірка мирно дрімала —
й раптом почула свист.
Ящірка так налякалась,
аж загубила хвіст.
Ь
Знак м’який — важливий серед знаків.
Букви, ви ж його не загубіть:
завжди вимовлятиметься м’яко
та із вас, що перед ним стоїть:
карусель, сіль, мідь, вальс, ртуть —
цю абетку не забудь.
Особливості цієї абетки:
- майстерність художнього слова: вірші Наталки Поклад вирізняються мелодійністю та образністю;
- асоціативне навчання: кожен персонаж чи ситуація допомагають надійно закарбувати літеру в пам’яті;
- емоційна складова: добрі, дотепні та повчальні тексти виховують у дітей не лише інтелект, а й чуйність.
Малюнок створений Gemini