Цей вірш – присвята Великій людині з Великої літери! Вірш про Тараса Григоровича Шевченка.
Отче наш. Василь Бур’ян
Тарасе, отче наш преславний!
Ти із священної гори
Зійди Месією. Во славу
Молитву ненці сотвори.
Колись твоя нужденна Мати
Стогнала в клятому ярмі,
А нині – соромно й казати –
Дійшли до урвища самі.
Чи бачив ти, великий Сину,
Як бузувіри день при дні
Твою стражденну Україну
Грабують, спродують на пні?
Чи ті схизматики лукаві,
Безродне плем’я крикунів,
Що ладні вбити нашу славу,
Спалити волю на вогні…
Кому довіритися в скруті,
Хто Україну захистить?
Невже ми Богом позабуті,
А пам’ять у кайданах спить?
І щоб з кайданів тих ганебних
Не сміли кпинить фарисеї,
Нам непотрібно од хвалебних,
Нам треба власного Мойсея!
Василь Бур’ян с.Моринці 1995 р. (Газета «Народне слово» №9 2004 рік)