Дивувалась зима. Іван Франко

Вірш Івана Франка «Дивувалась зима» — поетичний твір про прихід весни та пробудження природи. Зима дивується, чому тане сніг, скресає крига, земля наповнюється теплом, а крізь холод пробиваються перші ніжні квіти. Навіть зимова хуртовина не здатна знищити їх — після негоди квіточки знову піднімаються. Вірш передає думку про перемогу весни, тепла та життя над зимовим холодом.

Дивувалась зима. Іван Франко

Дивувалась зима
Чом се тають сніги,
Чом леди присли всі
На широкій ріці?

Дивувалась зима:
Чом так слабне вона,
Де той легіт бересь,
Що теплом пронима?

Дивувалась зима:
Як се скріпла земля
Наливаєсь теплом,
Оживає щодня?

Дивувалась зима:
Як посміли над сніг
Проклюнутись квітки
Запахущі, дрібні?

І дунула на них
Вітром з уст ледяних,
І пластом почала
Сніг метати на них.

Похилились квітки,
Посумніли, замклись;
Шура-буря пройшла –
Вони знов піднялись.

І найдужче над тим
Дивувалась зима,
Що на цвіт той дрібний
В неї сили нема.