У гості до конвалії. Василь Сухомлинський

Оповідання Василя Сухомлинського «У гості до конвалії», або «Як Бджола конвалію знайшла» — це коротка й добра історія про маленьку Бджолу, яка почула чарівний дзвін квітів і вирушила до лісу. На галявині вона знайшла конвалії, чиї ніжні квіточки нагадували маленькі срібні дзвіночки. Бджола зібрала нектар і подякувала квітці, а мовчазна Конвалія відповіла їй своїм ніжним поклоном. Оповідання допомагає дітям побачити красу природи, вчить бути вдячними та уважними до навколишнього світу.

Василь Сухомлинський “У гості до конвалії”, або “Як Бджола конвалію знайшла”

Вилетіла Бджола з вулика, покружляла над пасікою. 

Чує, десь далеко-далеко дзвенять дзвіночки. Полетіла Бджола на музику дзвіночків. 

Прилетіла до лісу. На галявині — конвалії. Кожна квітка — маленький срібний дзвіночок. Усередині — золотий молоточок. Б’є молоточок по сріблу — лунає дзвін. 

І в степу, і на пасіці чути. Так Конвалія кличе Бджолу.

Сіла Бджола на квітку, взяла нектар.

— Дякую тобі, Конваліє, — сказала Бджола.

Квітка мовчала. Вона не вміла говорити. Вона лише зніяковіла, нахилила голівку. 

Бджола зрозуміла: це Конвалія відповідає на її подяку.

Понесла Бджола нектар діткам.