Івана Купала – мабуть, найнеординарніше українське свято, в якому вдало переплелися язичницькі і християнські традиції.
В день Купайла люди збираються біля річки, навколо вогнища, коли зійде на небі перша зірочка, і веселяться, щоб прогнати все зле, набратися сил перед жнивами, бо вважалось, що вода і вогонь очищають, оздоровлюють людину. Також цілющих властивостей набирають у цю ніч усі лікарські рослини, розцвітає таємнича квітка папороті.
Збірник віршів про свято Купала і до свята Івана купала.
Вірші про свято Івана Купала українською мовою.
Івана Купала. Ольга Науменко
(7 липня)
На Івана, на Купала
Спать родина не лягала:
Як зоря лише займалась,
У водоймищах купалась.
Після цього усі браття
Поспішали до багаття,
У лісах вони блукали,
Чудо-квіточку шукали.
А у самий розпал свята
Ворожити йшли дівчата.
Дружно кидали віночки
У річки та у струмочки.
Ой біжить мала дівчина
Ой біжить, біжить мала дівчина,
А за нею русалочка:
— Та послухай мене, красна панночко,
Загадаю тобі три загадочки.
Як угадаєш — до батька пущу,
Не угадаєш — до себе візьму:
Ой що росте без кореня,
А що біжить без повода,
А що цвіте, та без цвіту?
— Камінь росте без кореня,
Вода біжить без повода,
Папороть цвіте без цвіту.
Панночка загадок не відгадала —
Русалочка панночку залоскотала.
Ой на Івана, ой та на Купала
Ой на Івана, ой та на Купала,
Котилася зоря з неба, та у в воду впала.
А дівчина за водою пустила віночок,
Заплуталась ясна зірка в зелен барвіночок.
А дівчина-чарівниця на долю гадала,
Як узріла ясну зірку, так і заспівала.
Ходили дівчата
Біля річки ходили дівчата — карі оченята,
Личка, мов яблука, брови чорненькі —
Дівчата ой які гарненькі.
Вони в зеленім лузі квіточки збирали,
Квіточки збирали, на хвилю, на воду кидали.
А віночки із ружі червоної,
Ромашки, зілля зелененького,
Волошки синьоокої, червоного маку.
На Івана, на Купала
– На Івана, на Купала,
Що Іван діє?
– Гречку сіє.
– У нашої гречки гарні вершечки,
Було б тобі, Іванку, з нами гратися.
– На Івана, на Купала,
Що Іван діє?
– Пшеницю сіє.
– У нашої пшениці жовті косиці.
Було б тобі, Іванку, не купатися,
Було б тобі, Іванку, з нами гратися.
Купальський віночок
Пливи, пливи, мій віночку,
та Дністром-рікою,
Нехай мені ясна зірказнайде добру долю.
Пливи, пливи, мій віночку, де сонечко грає,
Нехай моя ясна зірка милому засяє.
Ой та на Івана, ой та на Купала
Там дівчина квіти збирала,
в пучечки клала,
До річки несла, в воду пускала.
Ой зійди, сонце, світи, та не грій,
Щоб мій віночок та не згорів,
Щоб мій віночок живий зостався
Та милому в руки щоб дістався.
Купайло
— Купайло, Купайло!
Де ти зимувало?
— Зимувало в лісі,
Ночувало в стрісі,
Зимувало в пір’ячку,
Літувало в зіллячку.
Купальська вода. П. Перебийніс
Накрапала на Купала
З неба янгольська роса.
Що упало — не пропало,
І вербичка підросла.
Ми вербичку біля річки,
Наче гостю, обняли.
І веселку-семистрічку
Їй у коси заплели.
Опускався з неба бусол,
Бігли дітоньки сюди.
Помолодшала бабуся
Від купальської води.
Свято Івана Купала. Г. Шевчук
На Івана, на Купала
В лузі Наточка гуляла.
Квіти Наточка зривала,
У віночок уплітала.
На голівку приміряла
І до річки поспішала.
Там дівчата танцювали,
По воді вінки пускали.
Ой зраділа наша Ната:
«Ну й Купало! Ну і свято!»
Веселилась, танцювала,
Свій віночок виглядала.
Ой проведу я русалочку до броду
Ой проведу я русалочку до броду,
А сама вернуся додому.
Ідіть, русалоньки, ідіте,
Та нашого житечка не ломіте,
То наше житечко в колосочку,
А наші дівчаточка у віночку.
Поділіться з друзями:
