Вірші про зиму та різноманітні явища та предмети, пов'язані з цією порою року - МегаЗнайка - сайт для дітей, батьків, вчителів

Перейти до вмісту

Головне меню:

Вірші про зиму та різноманітні явища та предмети, пов'язані з цією порою року

В даному розділі ви знайдете багато віршів про зиму, природу та відпочинок взимку. Читати вірші всі про зиму можна на цій сторінці сайту. Якщо ж вас цікавить більш вузька тематика, то скористайтеся даним нижче переліком тем віршів про зиму.

вірші про зиму, зимов вірші, вірші про розваги взимку

Вірші про зиму для дітей

 
 

1   2   3   4   5   6  7

 

Петро Осадчук

БІЛІ  КОНІ

Білі коні на балконі
Вдарять срібними копитами.
А навскісно хмара іскор —
Понад містом,
Понад лісом
Хмара білих-білих іскор
Цілий день летітиме.

Білі коні в оболоні
Заіржуть несамовито.
А навскісно хмара іскор —
Разом з містом,
Разом з лісом
Хмара білих-білих іскор
Білим зробить все на світі.

Білі коні на припоні —
Кучугури масті срібної,—
Вас гнуздати йдуть хлоп’ята!
Будуть мчати
На санчатах,
Мов на кониках крилатих.
Будуть мчати,
Будуть мчати,
Поки не домчать, завзяті,
До весни погідної.



Павло Филипович

Білявий день втомився і притих

Білявий день втомився і притих,
І з глибини блакитного спокою
Прямує сонце тихою ходою
До роздоріжжя вечорів смутних.
Не довгий час спиняється у них,
Поломеніє пізньою красою,
Немов за обрій зводить за собою
Примари мрій криваво-золотих.
І дня нема. Та променисто-ніжний
На ясне небо, на простір надсніжний
Розлився світ і не пускає тьми;
Лиш місяць срібний тихше і смутніше
Ті ж візерунки темно-сині пише
На білих шатах пишної зими.


Сенатович Оксана

Веселий сніг

Падав сніг,
Падав сніг –
Для усіх, усіх, усіх,
І дорослих і малих,
І вселих і сумних.

Всім, хто гордо носа ніс,
Він тихцем сідав на ніс.
А роззяв, як на сміх,
Залетів до рота сніг.

Вереді за комір вліз
І довів його до сліз.
А веселі грали в сніжки –
Сніг сідав їм на усмішки
І сміявся з усіма:
- Ой, зима, зима, зима!



Катерина Дишкант

Вже відкружляли в танці литочки

Вже від кружляли в танці листочки
Й спати на стомлену землю лягли.
Зранку прокинувся: «Що це? Ох, що це?
Хто залишив на віконці сліди?»
Дивним мереживом шибка покрита,
Трави й дерева у сріблі стоять.
Птахи замовкли. Ліси та діброви
Якось незвично шумлять, гомонять.
Все у чеканні якоїсь події
Й вітер так віє мабуть не дарма.
Це по землі у холодній завії
Йде білогруда чаклунка зима.
Снігу та льоду несе вона гори,
Лижі та санки веселій малечі,
І подарунків цілу торбину
Для Миколая готує на плечі.


Забіла Наталя

Випав сніг

Вдягнувшись тепліше,
Морозяним ранком
Мариночка вийшла
І стала на ґанку.
— Як гарно навколо!
Все вкрилось кругом
Пухнастим та чистим
Блискучим сніжком.

У білому вбранні
Зелені ялини.
Під сніг, як під ковдру,
Сховались рослини,
Щоб їх не дістали
Морози страшні,
Щоб взимку заснути
Й ожить навесні.

Ставаймо на лижі,
Сідаймо в санчата,
Берімо коньки,
Щоб стрілою помчати!
Хай щоки щипає
Мороз жартома!
Хороша погода!
Весела зима!


Вадим Крищенко

Віхола

Біла віхола зими
З гірки з'їхала саньми.
Стрівши дівчинку знайому,
Зупинилась біля дому.
Посадила в сани
Дівчинку Оксану.
І за вітром віхола
По селу поїхала.



Перелісна Катерина

Віхола

Віхола, віхола
До мороза їхала,
Саночки мальовані,
Снігом напаковані,
Кониками зайчики,
Сірі Побігайчики.
Сани розігналися,
Зайчики злякалися,
Віхола схопилася,
В полі закрутилася.
Віхола, віхола,
Ти куди заїхала!



О. Кобець

В метелицю

Питаю мами: чи було,
Щоб так снігами занесло
Стежки, дороги і хати,
Що  й  саночок не  потягти?
І каже мама: „Ой, було,
Ой, не раз мело-мело,
Що ні з хати, ні до хати
Ні проїхать, ні пройти ...
Та ми брались за лопати,
Щоб доріжки прогрібати —
Із засніженої хати
Видиратись у світи!"


Федір Петров

ГУСАК

Наш гусак в зимову пору
Потихеньку вийшов з двору
Та й подибав аж на став,
Покупатись забажав.

— Тільки чом це тут так слизько?
Репетує гусачисько.—
Що це,— каже,— за біда?
Де поділася вода?

А того гусак не знав,
Що замерз узимку став.


 

А. Качан

Гості зими

Сиджу я біля підвіконня,
Коли дивлюся — у садку
На груші... яблука червоні
Аж на самісінькім вершку.
Та ось підкрався кіт-гульвіса,
На грушу плигнув, як сова,—
Червоні яблука знялися
І — полетіли! Ну й дива!
Взяв олівець я із пенала
І записав в календарі:
«Сьогодні вперше прилітали
До нас у гості снігурі».

Загадка-добавляйка

Заспівала, задзвеніла,
мов заграли кобзарі,
- на снігу весела зграя –
червоногруді снігурі.


 

Анатолія Качан

Гість зими

Ось і знову зима білоброва
Побілила поля і хати,
Заквітчала у іній діброву,
Через річку наводить мости.

Поспішає зима, поспішає,
Підганяє мороз, холоди:
Скоро, скоро з далекого краю
Рік Новий завітає сюди.

Під кружляння веселих сніжинок
Почали готуватись і ми,
Щоб зустріти при світлі ялинок
Найдорожчого гостя зими.


 

Кленц Володимир

Гостює в нас зима

Летять, летять сніжинки
На поле, ліс і сад,
Веселий свій таночок
Танцює снігопад.
Надворі – лютий холод,
Тепла давно нема.
Заліз в копичку зайчик
І солодко дріма.
Мете хвостом лисичка
Сніжок біля сосни.
В барлозі спить ведмедик,
Солодкі бачить сни.

 

Анатолія Качан

Два плюс два

Мені на долоню
Злетіли з хмаринки
Дві білі сніжинки
І ще дві сніжинки.

А разом виходить
Якась дивина —
А разом виходить
Краплина одна!

 

Перелісна Катерина

Для потішечки

Попід вікнами Мороз
Ходить-щулиться,
То загляне у садок,
То на вулицю:
- Де ж це дітоньки малі
Поховалися,
Та невже ж вони мене
Ізлякалися?
Я ж їм шкоди не зроблю
Анітрішечки,
Тільки носика вщіпну
Для потішечки!


 
 
 

1   2   3   4   5   6  7

 
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню