Збірник віршів про овочі, про городину - МегаЗнайка - сайт для дітей, батьків, вчителів

Перейти до вмісту

Головне меню:

Збірник віршів про овочі, про городину


Анатолій Камінчук

БАШТАН

Розляглись,  мов кабани,
На баштані кавуни.
Розляглись, як свині,
Гарбузи та дині.
Он лежать, як поросята,
Кавунці та кавунята.
Боки в них рябенькі,
Хвостики тоненькі!



Віктор Кочевський

Біб

Я землю пальцями розгріб,
Поклав у ямку білий біб,
Встромив ізбоку паличку,
Щоб вився вгору змалечку.
Біб набубнявів од вологи,
Зіп'явся на тоненькі ноги.
Його рука, метка, цупка,
Вхопилась радо за ціпка.
І в'ється біб на палиці,
Високим ростом хвалиться.
Звисає з кожного сучка
Зелена шабелька стручка.



Тамара Коломієць

БІБ-БОБИЩЕ

Жив у торбі на стіні,
На самісінькому дні,
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.

Потім з чашки воду пив,
Білий пагінець пустив
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.

У пухку ріллю упав -
Стебельцем зеленим став
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.

Колихав рясні квітки,
Пов’язав тугі стручки
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.

Недарма його садив -
Сто бобів мені вродив
Біб, біб, бобище,
Мідяний лобище.


Михайло Стельмах

Гарбуз

Трипудовий гарбуз
На городі
Загруз.
А на цей гарбуз
Сів з дітьми
Чорногуз.
Каже він до діток:
— Сіли ми
На горбок.—
І не зна чорногуз,
Що він сів
На гарбуз.



Віктор Кочевський

Гарбуз-утікач

Недоглянутий,з городу
Від сусідів навпростець,
Плазом, не спитавши броду,
Втік хоробрий гарбузець.
По зеленому канаті
Звісивсь через перелаз —
Опинився біля хати
На рясних грядках у нас.
Був я з динями за свідка:
Джміль до нього залітав,—
І тоді сурмила квітка,
Як фанфара золота.
— Я росту-у-у! — співав гарбузик
Від ласкавого тепла.
Він пришився, наче ґудзик,
До стожильного стебла.
Почував себе в гостині,
А проливиста гроза
Радо плескала по спині
Молодого гарбуза.
Я зганяв осот, щирицю,
А татусь всміхнувсь у вус:
— Він нічого не боїться,
Утікач оцей гарбуз.
Тож тримаю, наче бузівка,
Що в достатку, тлустий, зріс,
Все на прив'язі гарбузика,
Щоб не втік, бува, у ліс.



Віктор Кочевський

ГОРОДИНА

Сивий ранок сьогодні
Вилив роси холодні —
От і сталась пригода
Із жильцями городу.

Як у синім тумані —
Шкіра на баклажані,
І здригнулися голі
Всохлі стрюччя квасолі.

Вглиб зарилися кулі
Молодої цибулі,
Бульба вкрилася з нею,
Мов кожухом, землею.

Капустина на тіло
Сто сорочок наділа.
В кавуна добрий настрій:
Він в тільняшці смугастій.

Та й перчина не плаче —
В неї серце гаряче.




Михайло Стельмах

Грядочка сестрички

У сестрички теж є грядочка,
Невелика, наче кладочка,
А на грядці — огірочки
І кавун в рябій сорочці,
Сім головок маку,
Трохи пастернаку,
Був на грядці і горох,
Та його ми з’їли вдвох.



Вадим Крищенко

Дині

На городі дині,
На городі дивні.
В кожну з них налита
Повна бочка літа.
Та іще накручені
Огудиння кучері.
Отакі в нас дині
На городі дивні.



Дмитро Куровський

Капустина

Простягає капустина
Рученьки зелені,
Щоб накрапало дощу їй
Повнісінькі жмені.


Анатолій Камінчук

КВАСОЛИНИ

По тичині
На стеблині
Повилися квасолини.
У зеленому стручку,
Як у теплім сповитку,
На тичині,
На стеблині
Сплять маленькі
Квасолини.



Народна пісня

Мої милі огірочки

Мої милі огірочки
Звивайтеся докупочки.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.

Питалася мати дочки:
— Чи садила огірочки ?
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.

— Ой садила, поливала,
Щонеділі вибирала.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.

То стеляться, то в'яжуться,
To хороше розцвітаються.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.

Мати огірочки вибирала,
Ущент фартух обірвала.
Жовтий цвіт, жовтий цвіт.



Наталя Забіла

Моя диня

Скопав я грядку сам-один
В городі біля тину.
Хотів зростить багато динь,
Зросла ж одна-єдина!
Та ласував не я один,
А наша вся родина.
І всі хвалили як один
Мою єдину диню!


Грицько Бойко

На городі

Огірки- пузанки
Поховались під листки.
А жовтаві дині
Видно в огудинні.
А гарбуз, а гарбуз
Прямо в землю загруз.
Всі відпочивають.
Всі  лежать-дрімають.
Тільки соняшник не спить:
на одній нозі стоїть.
Поверта він тяжко
Голову-ромашку,
І, розкривши жовтий рот,
Стереже він наш город.


Олег Головко

Неслухи

Огірочки-огірки
Не ростуть там, де грядки.
Той побравсь у веброліз,
Той - аж на жердину,
Ну, а той тихцем поліз
У густу малину...
Розбрелися огірки
Скрізь довкола хати
І не хочуть на грядки,
Неслухи, вертати.


Петро Ребро

Спека

Сонце сяє - аж пашить.
На городі - анікого.
Лиш гарбуз один лежить –
Черевце засмагло в нього.
В кукурудзи з-під коси
Виглядають зуби білі.
Часнику стримлять списи.
Кропу вежі пожовтілі.
Кволі вуха звів буряк,
Ніби слухає квасолю.
І до соняшника мак
Заховавсь під парасолю.


Грицько Бойко

Оля і квасоля

Посадила якось Оля
Пригорщу квасолі.
А врожай зібрала,—
Дві пригорщі стало.
І дивується вона:
— Де ж взялася ще одна?


Грицько Бойко

Хвалилася редька

Редька в медові скупалась
І відразу запишалась.
Вихвалялася вона:
— Дуже з медом я смачна! —
Хрін почув це і гука:
— А без меду ти яка?!



Михайло Стельмах

Хрін

Запишавсь в долині хрін,
Що солодкий дуже він.
Скуштував його деркач,
Диркнув, кліпнув —
та й у плач;
І два тижні не співав,
Тільки сльози витирав.



Олександр Коваленко

Цибуля і хрін

Раз цибуля вийшла з хати.
Хто їй стрівся, мусив чхати.
Тут назустріч раптом хрін -
Всім крутив у носі він.
Одне одного зачули,
І удвох ого як чхнули!


Віктор Кочевський

Часник

Часничок у бур'яні
Гірко скаржиться мені:
«Я, чесний часник,
Дикуном рости не звик.
Я давно уже запах
У глибоких погребах.
Огірки зі мною раді
Із грядок попасти в кадіб.
Люди славлять весь мій рід,
Коли ставлять борщ в обід.
Доля, мабуть, наказала,
Щоб горнувся я до сала,
Та й кільчини ковбаси
Ти без мене не з'їси...»
Він пірцем своїм тріпоче,
Випина зело худе
І зубочком на зубочок
У землі не попаде.
Жаль дивитись...
Люто смичу
Коло нього лободу:
Ще відчуєш ти, часниче,
Свою силу молоду!


О. Ющенко

Щоб швидше ріс!

Полива під вечір мати
Огірки і кавуни;
Та й роз
'яснює хлоп'яті:
- Швидше виростуть вони!



Вірші про овочі, вірші для дітей

Збірник віршів про овочі:

Капуста. Тамара Коломієць

Вірші про овочі, вірші для дітей
 
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню