Легенди України - МегаЗнайка - сайт для дітей, батьків, вчителів

Перейти до вмісту

Головне меню:

Легенди України

Коротко про легенду

У фольклорній творчості українського народу значне місце посідають легенди.
Легенда як жанр народної творчості – це поетична оповідь про яку-небудь історичну подію, усне народне оповідання про чудесну пригоду, котра сприймається як достовірна. Легенда – це наближений синонім поняття міф; епічна розповідь про те, що відбувалося в давноминулі часи.
Легенди, так само як і перекази, покликані зберігати у народній пам'яті й передати прийдешнім поколінням знання про історичне минуле власного народу. У них пояснюються причини виникнення різних явищ природи, їхня суть, фіксуються народні уявлення наших прародичів про навколишній світ. У легендах поряд із достовірними фактами має місце вигадка, придумка, фантазія, певне уявлення. Тут реальне переплітається з фантастичним і неймовірним.
Хоча події у легенді нерідко перебільшуються, у народній свідомості вона все ж сприймається як достовірна розповідь, що відрізняє її від звичайної казки, а фантастичний зміст легенди трактується як диво, творене незвичайними людьми. Фантастика і видумка легенд – це ті чинники, за допомогою яких неясне і незрозуміле стає зрозумілим, а неможливе і недосяжне – доступним.


Помандруймо маршрутами легенд

Кого ваблять захоплюючі мандрівки в минуле рідного краю, хто прагне пізнати незвичайне й дивовижнеє в ньому, спіткатися на історичній, а не на казковій арені з велетнями і чарівниками, той нехай подасться у романтичний світ народних легенд і пройде своєю уявою по їхніх, сповнених несподіванок, маршрутах. Де тільки не побуває такий мандрівник! На крилах легенд він лежо проникне у всі часи й простори рідної землі, перед ним раз по раз розкриватимуться то неймовірно таємничі, то не поземному величні події і явища, й серце його сповниться ще більшою любов'ю до свого краю та свого народу.
Творча народна фантазія оповила серпанком легендарності найрізноманітніші історичні факти, імена та вчинки видатних і звичайних людей, по-своєму розшифрувала назви міст і сіл, гаїв і річок, гір і шляхів, скель, могил, дерев, квітів тощо. До цього спонукал
и схиляння людини перед навколишніми незрозумілими й нерозгаданими могутніми силами природи, одвічна ненаситна жадоба пізнати невідоме; це й гордість та захоплення дійсними величними вчинками й життєвими побутовими винятковими випадками або ж незрівнянною людською красою, мудрістю та мужністю; це й невгасима мрія трудових мас про перемогу добра, правди і справедливості на землі.
Вигадка, що посідає таке велике місце в легендах і надає їх змістові гостро вражаючої виключності та фантастичності, слугує пізнавальній та виховній меті. Домисел у легендах спрямований або ж на пояснення незрозумілого в дійсності, або ж на відтворення бажаного. При цьому ілюзорне й вигадане в легендах, на противагу казкам, сприймається як достовірне, як рівноцінне дійсному, бо ж воно співзвучне народним ідеалам і прагненням, бо ж у ньому пульсує одвічна життєстверджуюча сила народного оптимізму.
Якими б дивовижними і неймовірними не видавалися нам часом вчинки героїв у народних легендах, якою б велетенською, богатирською силою вони не наділялися, як чудодійно не розв'язувалися б тут конфлікти, в самій своїй суті твори цього жанру не відриваються від конкретно-історичного грунту і від народного побуту тієї чи іншої доби. Ця органічна єдність у легендах реального й вигаданого є головним джерелом їх популярності і впливовості, бо ж недосяжне й дивовижне вражає і вабить завжди гостріше й глибше, ніж доступне й звичайне.

Олексій Дей, доктор філологічних  наук.

 
Назад до вмісту | Назад до головного меню