Ще й сонечко не зійшло, як ми вже були біля церкви. А там людей видимо-невидимо, і всі такі ошатні, такі святкові. Раптом я почула, як заспівав хор:
– Христос воскрес! Христос воскрес!
У цю мить ударили дзвони. Вони лунали над нами, розгортаючи тонкий, блакитний серпанок неба. В перших променях сонця я побачила тисячі лозяних кошиків, розкладених рядами на зеленій траві й покритих вишитими рушниками. Та коли вийшов із церкви старенький священик, рушники, мов білокрилі птиці, злетіли з кошиків, а там!.. Чого тільки там не було: і пасочки, і писаночки, і шиночка з хроном, і ковбаска, і свіжий сир, і зелені часничок та цибулька. Побачив усе це Бог і возрадувався: «Недарма я сотворив людину і навчив її працювати на своєму полі. Хоч і важка праця,та солодкі плоди».
Священик пішов поміж рядами, скроплюючи кошики і людей свяченою водою. І мені на чоло впало кілька сріблястих краплин.
– Христос воскрес!
– Воістину воскрес!
– Воістину воскрес!
– Воістину воскрес!
Хвиля за хвилею, золотими Великодними ризами здіймалося в піднебесся.
Гомінкою, веселою вулицею поверталися ми додому. Замість звичайного: «Добрий день», усім, хто зустрічався нам цього сонячного весняного ранку, ми казали: «Христос воскрес!», і кожен, привітно посміхаючись, відповідав: «Воістину воскрес!»
Удома на нас чекав застелений білою скатертиною святковий стіл.
Та ми не одразу сіли до нього. Спочатку батько взяв освячений у церкві кошик і поніс його до стаєнки,щоб насамперед привітати із Великоднем нашу худібку,бо вона ж нас годує. Одрізавши по шматочку свяченої пасочки і вмочивши у свячену сіль,батько підніс її корівці та овечкам. Привітав він зі Святим Великоднем і наших бджілочок, ще й побажав їм рясно роїтися:
– Аби ви йшли по світу старати.
По всьому світу,
і по всьому цвіту!
А потім батько зайшов до хати і привітайся:
– Христос воскрес!
– Воістину воскрес! – відповіли всі, хто був у кімнаті – мама, бабуся, я і мої маленькі вербові котики, що сиділи на підвіконні.
Прийшов час розговітися після довгого посту. Помолившись, ми взяли по писанці і цокнулися ними один до одного: «Христос Воскрес!» – «Воістинуину воскрес!»
Потім ми покуштували свяченого: пасочку, шиночку з хромом, сир, зелений часничок. Усе було дуже смачне, бо освячене самим Господом Богом.