Сергій Рудик. Байка "Олівець-малювець" - МегаЗнайка - сайт для дітей, батьків, вчителів

Перейти до вмісту

Головне меню:

Сергій Рудик. Байка "Олівець-малювець"

 

Сергій Рудик
Олівець-малювець

 

Від коридорних Панелей надійшла до Стелі скарга:

- Сестрице-пораднице, заборони, будь ласка, отому пустунові Олівцю-малювцю над нами знущатися. Від його писанини ми геть почорніли та змарніли.


Сувора Стеля негайно викликала винуватця. Дізнавшись, що від нього хочуть, Олівець-малювець голосно зареготав і зухвало заявив:


- А я писав і далі писатиму. Хто мені заборонить?


- Писати тобі ніхто й не боронить,- пояснила Стеля. - Тільки роби це на Папері, а не на Панелях.


- А мені Папір надокучив. Не встигнеш до нього доторкнутися, як він одразу чорніє, мнеться, ще й рветься, капосний. Подумаєш, інтелігент. Інша справа - Панелі: тверді, гладенькі і мовчазні, як риба.


- Але ж на Панелях писати заборонено!


- Заборонений плід солодкий! Привіт!..


Зрозумівши, що впертого Олівця-малювця добра рада не діймає, Стеля вдалася до хитрощів:
- У такому разі, на мені писати я тобі теж забороняю. - А я буду! - не замислюючись, випалив Олівець-малювець і щосили підстрибнув догори.


Та скільки не стрибав, до Стелі не міг дотягтися.


Отож і понині стрибає Олівець-малювець від злості по терпеливих Панелях. А вони за наругу гризуть його серце. Але Олівець цього не розуміє. Марно розтринькує і свій талант, і своє серце.




Збірник байок для дітей. Байки у прозі. Сергій Рудик. Колосок.
 
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню