Сергій Рудик. Байка "Колосок" - МегаЗнайка - сайт для дітей, батьків, вчителів

Перейти до вмісту

Головне меню:

Сергій Рудик. Байка "Колосок"

Сергій Рудик
Колосок

 

Ріс на пришкільній ділянці Колосок. На вигляд був собі звичайний, хіба що трішки вищий від інших і родичався із самим Вітром-вітровієм. Мабуть, за це товариші поважали його і часто радилися з ним.
- Скажи, будь ласка, яка завтра буде погода? - питали його. - Ти ж там ближче до неба, тобі видніше...
Якщо у Колоска був добрий настрій, він обіцяв сонце і тепло, а коли вставав «з лівої ноги» - грозився громом та бурею. І хоч його «прогнози» рідко збувалися, друзі не нарікали на Колоска: хіба оту Погоду-вертихвістку збагнеш, коли в неї сім п'ятниць на тиждень.
Якось Сорока на хвості принесла незвичайну новину: на ділянку має завітати дуже поважна комісія, щоб вибрати найкращого Колоска на шкільну осінню виставку. Ніхто не мав сумніву, що цієї честі буде удостоєний високий і ставний Колосок.
- Поздоровляємо тебе! Вітаємо з майбутньою нагородою!..- гомоніло колосся, тягнучись до свого товариша.
А він, гордий і самозакоханий, високо задирав голову і шепотівся про щось із самим Вітром-вітровієм.
Та Горобець, що залетів на ділянку поклювати зернят, нараз вгамував передчасні пристрасті:
- Годі вам вихваляти задаваку. Він же зовсім порожній І
Усі тільки роти пороззявляли: невже вони схилялися перед пустодзвоном?

Збірник байок для дітей. Байки у прозі. Сергій Рудик. Колосок.
 
Назад до вмісту | Назад до головного меню